Юний Мартін читає книжку білому декоративному щурові. Так йому легше впоратися зі сором’язливістю і страхом, тому він робить успіхи. Такі читання в душевній атмосфері регулярно проходять у бібліотеці естонського міста Тарту.
[Лііс Маалтсемеес, мама учасника програми]:
«Гадаю, дітям дуже корисно читати біля тварин, бо ті допомагають їм заспокоїтися. Мої сини відразу починають читати, коли поруч пацюк».
А це Томі. Йому легше опановувати читання вголос, погладжуючи ньюфаундленда.
[Аннелі Айм, мама учасника програми]:
«Він не любить читати, але собаці читає без проблем. Ми сюди ходимо вже другий рік».
Бібліотека розпочала цей проект спільно з Тартуським університетом шість років тому.
[Єва Роотс, співробітниця бібліотеки]:
«Ми помітили багато позитивних змін: у дітей поліпшилася якість читання, їм стало цікавіше читати, вони менше бешкетують й не так сильно бояться собак. Поліпшується й соціальна поведінка: вони ставляться до інших з великою повагою».
У дітей підвищується й самооцінка.
[Карл Мартін Рейнло, брат учасника програми]:
«Брат тепер значно ліпше читає, він став відкритішим і самостійнішим і розмовляє вільніше».
Власники собак уважають, що їхнім вихованцям спілкування з дітьми теж на користь.
[Джейн Бенно, власниця собаки]:
«Безумовно, це добре для собаки. Це обопільна користь. Діти можуть погладити тварину, а вона — поспілкуватися не лише з господарем, але й з іншими людьми».
На думку фахівців, дітям легше читати вголос у товаристві собак, бо ті їх не критикують і не поправляють, як батьки чи вчителі. Вони вбачають у тваринах вдячних слухачів, тому почуваються вільніше й упевненіше.
Коротке посилання на цю сторінку: