Потреба в поромі виникла після того, як найближчий міст почали ремонтувати й з’явилися величезні затори на дорозі. Старовинна переправа заощаджує час. Пором з’єднує два міста – Імберсаго та Вілла-д’Адду.
[Мауро Карнаті, пасажир]:
«Так, ми витрачаємо трохи грошей, і це неможливо робити щодня, але романтичні види Адди та пором просто чудові. День починається краще».[Джанпаоло Граффаніно, пасажир]:
«Я живу у Вілла-д’Адді й працюю в Мераті. І зараз цей пором – найшвидший спосіб дістатися. Але насамперед він найприємніший, оскільки тут можна насолодитися кількома хвилинами тиші».
Пором оснащений ручним керуванням. Вважається, що це останнє судно такого типу на річці.
[Масімо Зоя, волонтер-поромник]:
«Річка несе нас униз за течією. Пором рухається вздовж троса, і, згідно з правилом паралелограма, яке вивчають у школі, сила розщеплюється – одна частина стає опором, а інша використовується для бокового руху. Кермо дає змогу регулювати нахил порома, щоб він краще поглинав потік, який штовхає нас і змушує рухатися».
У 2023 році пором під назвою «Леонардо» міг відправитися на звалище, але влада Імберсаго вирішила його врятувати. Мер вивчився на поромника й разом з місцевою туристичною асоціацією зібрав команду волонтерів. Вони перевозили туристів переважно у вихідні.
Тепер, поки міст на ремонті, волонтери перевозять пасажирів щодня з 7 ранку до 7 вечора з невеликою перервою. Водночас поромникам треба встигати й на власну роботу чи навчання, але ніхто не скаржиться.
[Ріккардо Вергані, волонтер-поромник]:
«Почуваєшся корисним для людей, і це приносить задоволення».
Піші пасажири платять за проїзд 1,5 євро. З мотоциклістів беруть 2,5 євро, а з водіїв автомобілів – 3,5.
Коротке посилання на цю сторінку:
