28.07.2021
Телеканал NTD

Огляд світових подій (з 29 серпня по 2 вересня)

Огляд світових подій (з 29 серпня по 2 вересня)

1. Ураган «Іда»: 46 загиблих, Нью-Йорк у воді Ураган «Іда» Нью-Йорк, США Ось такими були вулиці..

Дата завантаження: 2021-10-28

video

1. Ураган «Іда»: 46 загиблих, Нью-Йорк у воді

Ураган «Іда»
Нью-Йорк, США

Ось такими були вулиці нью-йоркського Брукліну, коли до найбільшого міста США прийшла «Іда». Спочатку вона налетіла на Луїзіану у вигляді найсильнішого в історії штату урагану. Потім ослабла, але й далі завдавала шкоди іншим регіонам.

Загалом загиблих вже щонайменше 46. У Нью-Йорку — 13. Тут багато хто опинився в пастці в машинах, а також у квартирах, які розташовані в напівпідвальних приміщеннях. Такі помешкання — популярний у місті варіант доступного житла. Затопило й метро.

[Родні Гаррісон, поліціянт]:
«У нас 25 сімей, які треба переселити. Також 496 автомобілів було покинуто. Їх потрібно перемістити в безпечне місце. Проведено 69 рятувальних операцій у воді».

Це район Квінс на острові Лонг-Айленд — другий найбільший район Нью-Йорка після Брукліну. Місцеві жителі розповідають, що подекуди рівень води був вищим за зріст людини.

[Денні Онг, житель Квінсу]:
«Вода доходила до шиї. Мій сусід із другого поверху тримав мене за руку, а я тримав за руку дружину. І так ми вибралися з підвалу».

[Майк Ферраро, житель Квінсу]:
«Коли ми вийшли переставити машини, води було вже по груди. Після цього почався просто дурдом. Коли я повернувся додому, то доводилося щосили чіплятися за верхню частину паркану, щоб вибратися живим».

Загалом «Іда» зачепила все східне узбережжя від Меріленду до Коннектикуту. Вона принесла рекордні дощі й шалені торнадо. Водночас багатьох негода застала зненацька. Люди не очікували таких руйнувань від урагану, який на той час ослаб до тропічної депресії.

2. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію щодо Афганістану

Резолюція щодо Афганістану
Рада Безпеки ООН

Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію щодо Афганістану. Вона закликає угруповання «Талібан» виконати обіцянки й дати змогу іноземним громадянам та афганцям покинути країну.

За резолюцію проголосувало 13 постійних членів, проти — жодного. Росія і Китай утрималися.

[Лінда Томас-Грінфілд, постпред США в ООН]:
«Критично важливо, щоб міжнародна спільнота разом і рішуче вимагала від “Талібану” виконувати його обіцянки. Одна з них, яку “Талібан” давав публічно й під час особистих зустрічей, — це те, що всі, хто захоче покинути Афганістан, зможуть це зробити. Сьогоднішня резолюція показує, наскільки серйозно Рада Безпеки ставиться до цієї обіцянки».

Документ ще закликає відкрити гуманітарний доступ до країни й забезпечити дотримання прав жінок і меншин.

Водночас США оголосили, що вже вивели своїх армійців з Афганістану. Це сталося майже через 20 років після вторгнення до країни американських військ у відповідь на теракти 11 вересня 2001-го.

З 14 серпня з Кабула до США на літаках вивезли понад 122 тисячі осіб. Екстрена евакуація повітрям завершилася 31 серпня — у кінцевий термін, узгоджений із талібами.

Упродовж пів місяця США й західні союзники намагалися вивезти своїх громадян, а також якомога більше афганців. Серед них перекладачі, працівники посольств, правозахисники, журналісти та інші, кому можуть загрожувати репресії.

У самому Афганістані гуманітарна ситуація і далі погіршується. За даними УВКБ ООН, понад три мільйони 400 тисяч афганців мусили тікати з дому. З них тільки в липні — 120 тисяч. ООН уже закликала виділити понад мільярд 300 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу.

3. Польща вводить режим надзвичайного стану на кордоні з Білоруссю

Режим надзвичайного стану на кордоні
Польща – Білорусь

Кабінет міністрів Польщі попросив президента запровадити режим надзвичайного стану на прикордонних із Білоруссю територіях. Упродовж 30 днів він частково діятиме в Підляському й Люблінському воєводствах.

Причиною стала хвиля нелегальних мігрантів із території Білорусі, яка наростає.

[Матеуш Моравецький, прем’єр-міністр Польщі]:
«Ситуація на кордоні з Білоруссю кризова і, як і раніше, напружена. Влада Лукашенка вирішила перевезти людей, здебільшого громадян Іраку, і підштовхнути їх на територію Польщі, Литви та Латвії, щоб дестабілізувати ситуацію в наших країнах».

Режим НС надасть прикордонникам ширші повноваження щодо моніторингу та контролю за пересуванням людей.

[Маріуш Камінський, міністр внутрішніх справ Польщі]:
«У самому тільки серпні 3000 людей намагалося незаконно перетнути кордон із Польщею. Це рівносильно незаконному переходу до Європейського Союзу, бо польсько-білоруський кордон — це зовнішня межа ЄС. Більшій частині цих спроб запобігли прикордонники й солдати».

Також нещодавно вздовж кордону з Білоруссю Польща почала будувати загородження з колючого дроту.

[Маріуш Камінський, міністр внутрішніх справ Польщі]:
«Згідно з даними нашої розвідки, за останні кілька тижнів коло 10 тисяч іракців привезли до Мінська, а потім транспортували до районів польського, литовського та латвійського кордонів».

Відносини між Європейським Союзом і Білоруссю за останній рік різко погіршилися. Президент Олександр Лукашенко заявив про свою перемогу на виборах, які, за словами його опонентів і західних країн, були сфальсифіковані.

Після цього ЄС наклав на Мінськ економічні санкції. Він також звинувачує Лукашенка у веденні «гібридної війни».

4. 59 мутацій: новий африканський штам коронавірусу непокоїть учених

Новий штам коронавірусу
ПАР

Новий штам коронавірусу C 1.2 непокоїть південноафриканських учених. Уперше його виявили в травні. Зараз він поширився в більшій частині провінцій ПАР. Випадки зараження виявили і в семи країнах Африки, Європи, Азії та Океанії.

Небезпека цього варіанта в тому, що він має безліч мутацій, зокрема кілька спільних зі штамами «бета», «альфа» й «гамма», але їхня комбінація відрізняється. Водночас він мутує майже вдвічі швидше за варіанти, що вже глобально поширюються.

Експерти також зазначають, що новий штам у порівнянні з іншими найбільше відрізняється від початкового вірусу, виявленого в Ухані. Загалом у ньому відбулося від 44 до 59 мутацій.

[Річард Лесселлс, експерт з інфекційних захворювань]:
«Яка загроза цього варіанта, ми поки не знаємо. Ми ще його вивчаємо».

Учених непокоять два питання: чи може новий варіант швидше поширюватися й виявитися заразнішим, а також чи ефективно вакцини захищатимуть від цього штаму. Зараз дослідники перевіряють, наскільки добре антитіла нейтралізують мутований вірус.

[Річард Лесселлс, експерт з інфекційних захворювань]:
«Це нагадування нам у ПАР і всьому світові, що пандемія не закінчилася, хай би як ми цього хотіли. Коли закінчується хвиля, ми думаємо, що вона остання і що найгірше позаду. Але цей вірус ще мутує і знаходить способи заражати людей».

Поки ВООЗ не додає новий штам до списку варіантів, що викликають стурбованість, чи списку варіантів, що викликають інтерес. Зараз найнебезпечнішими вважають штами «бета», «альфа», «гамма» й «дельта». Дельта-варіант нині у світі домінує. І новий штам, на думку фахівців, поки не здатний його витіснити.

5. За Гренландією знайшли новий найпівнічніший острів

Найпівнічніший острів
Гренландія

Біля Гренландії відкрили новий найпівнічніший острів у світі. Це сталося випадково. Узагалі науковці думали, що наприкінці липня висадилися на острів Оодаак. Саме його вважали найпівнічнішою сушею на планеті.

Але коли вони перевірили розташування цього клаптика суходолу, то з’ясували, що він на 780 метрів північніше.

[Мортен Раш, директор арктичної станції]:
«Аж тут виявилася, що Гренландія на 800 метрів ближче до півночі, ніж думали раніше. Ми довго обговорювали назву й зійшлися на одній. Ви перші, хто її почує. Ми запропонували назвати Кекертак Аваннарлек, тобто Найпівнічніший острів».

Новий острів діаметром близько 30 метрів і найвищою точкою коло трьох метрів складається з морського донного мулу та відкладу з глини, піску й каменів, залишених у наслідок руху льодовиків.

І хоча острів оголився через зсув льоду, науковці кажуть, що це навряд чи наслідок зміни клімату.

Кекертак Аваннарлек став найближчим до Північного полюса островом. Відповідно до того як тануть льодовики, серед арктичних країн наростає конкуренція в галузі риболовлі, а також у питаннях морських маршрутів і видобутку корисних копалин.

6. У Швейцарії будують високогірну сонячну електростанцію

Високогірна сонячна електростанція
кантон Гларус, Швейцарія

Потужна сонячна електростанція на висоті 2500 метрів над рівнем моря. Цей проєкт реалізовують у швейцарських Альпах. Будівництво ведуть на греблі «Муттзе» в кантоні Гларус, що на сході країни.

Станція потужністю 2,2 мегавата вироблятиме 3,3 мільйона кіловат-годин електроенергії на рік, причому половину з них — узимку.

[Крістіан Гаєрлі, керівник проєкту]:
«У швейцарських містах улітку здебільшого сонячно, але не взимку. А нам треба зовсім інше. Узимку енергії використовують більше, і з роками споживання зростатиме. Тому нам потрібна високогірна станція, щоб кожної пори року отримувати електроенергію».

Сонячні панелі закріплюють прямо на стінах греблі. Готова інфраструктура здешевлює будівництво. Плюс ще в тому, що сніг під таким кутом зісковзуватиме сам. А сонце тут світить цілий день, що допоможе електростанції ефективно виробляти енергію.

[Крістіан Гаєрлі, керівник проєкту]:
«Ідея в тому, щоб такі станції, як тут, на греблі гідроелектростанції, з’явилися і в інших місцях. Таке можна зробити, використовуючи різну інфраструктуру».

Швейцарія збирається поступово відмовлятися від атомної енергетики. Сонячні електростанції мають замінити АЕС.

[Крістіан Гаєрлі, керівник проєкту]:
«Зараз ми переходимо на іншу енергію. Але сонячні панелі здебільшого встановлюють на будівлях, на невеликих будинках, і все. Цього замало».

Торік АЕС виробили третину всього обсягу електроенергії Швейцарії, тоді як сонячні електростанції — менш як 4 %. Завдяки новому проєктові цей показник має зрости.

Будівництво станції в Альпах завершать до кінця року. Вона складатиметься з 5000 сонячних панелей.

7. На злеті кар’єри: нігерійському майстрові ніколи йти на пенсію

Ніколи йти на пенсію
Нігерійський чинбар на злеті кар’єри

Нігерієць Обі Ононьє — чинбар. Він понад 40 років виготовляє шкіряні вироби. Йому 65, і вже б на пенсію, але ніколи, бо справи йдуть у гору.

Майстерня Ононьє стоїть у торговому центрі Лагоса. Він виготовляє взуття й усілякі аксесуари. Багато виробів іде на експорт.

Своє ремесло нігерієць опанував сам і згодом став шанованим майстром.

[Обі Ононьє, чинбар]:
«Я почав виготовляти речі зі шкіри в 78-му році. Навчився робити сандалі, сумки й гаманці. Вони подобалися людям, і ті охоче їх купували».

Для нігерійця чинбарство — джерело заробітку й спосіб бути корисним.

[Обі Ононьє, чинбар]:
«Сьогодні я дуже стараюся, і, якщо настане завтра, значить учорашній день був вдалим».

Населення Нігерії стрімко зростає. Згідно з прогнозами, до 2050 року воно стане третім за чисельністю у світі. Але людей похилого віку в країні мало — менш як 3 %, тоді як середній показник у світі — понад 9 %. Частково це пов’язано з обмеженими можливостями лікарень Нігерії.

Утім, майстер оптимістично ставиться до майбутнього — як свого, так і чинбарства загалом.

[Обі Ононьє, чинбар]:
«Я не знаю, чи вийде шкіра з моди. Але навіть якщо це станеться, саме ремесло й професіоналізм із моди не вийдуть. Людям однаково будуть потрібні майстри, які зможуть виконати певну роботу».

Вироби майстра продають у престижних магазинах усієї Нігерії, а ще в Південній Америці та Європі. Деякі коштують понад 2000 доларів США — усе залежить від шкіри й дизайну.

8. Де вирощують жасмин для знаменитих парфумів «Chanel № 5»

100 років «Chanel № 5»
Пегома, Франція

Капелюхи із широкими крисами захищають їх від середземноморського сонця. Десятки робітників вручну збирають квіти жасмину. Це головний складник парфумів «Chanel № 5». Аромат цього року відзначає сторіччя.

Парфуми в 1921 році створила засновниця модного дому — Коко Шанель. Аромат містить десятки інгредієнтів. Однак, як каже головний парфумер «Chanel» Олів’є Польже, найважливіший із них — квіти, зібрані у південному французькому муніципалітеті Грасс.

[Олів’є Польже, головний парфумер «Chanel»]:
«Жасмин із Грассу — це, можливо, найважливіший інгредієнт аромату “Chanel № 5”. Заради нього ми важко працюємо. Були часи, коли виробництво жасмину йшло на спад і переміщалося до інших країн. Можливо, через будівництво, може, з інших причин. І тому у 80-х ми об’єднали сили з фермерським господарством, щоб гарантувати якість жасмину».

Наприкінці 80-х «Chanel» уклала угоду із сім’єю Муль на виробництво п’яти місцевих сортів квітки. Тоді багато фермерів регіону почали продавати свої землі під елітні забудови. Місцевість лежить недалеко від курортів Французької Рив’єри — таких, як Канни.

Щоб забезпечити можливість розширення, компанія придбала ще десять гектарів землі крім 20-ти, які вже було відведено під квіти.

Жасмин, вирощений у Грассі, має особливий аромат. Муніципалітет став центром парфумів у XVII столітті, коли місцеві чинбарі почали ароматизувати свої шкіряні вироби.

Пандемія COVID-19 не дуже позначилася на роботі ферми. Однак багато парфумерів «Chanel» боялися заразитися, адже один із симптомів коронавірусу — утрата нюху.

9. 11-річний австралієць працює другим пілотом на повітряній кулі

Хлопчик-повітроплавець
Канберра, Австралія

У Канберрі ледь світає, а 11-річний Геміш уже готує повітряну кулю до польоту. Попри юний вік, хлопчик працює другим пілотом. Він навчається з чотирьох років, але зацікавився аеростатами ще раніше.

[Геміш Девіс, другий пілот аеростата]:
«Мені було два роки, коли батьки привели мене на фестиваль повітряних куль у Канберрі. Ось тоді я в них і закохався».

Хлопчик поки працює волонтером, але команда йому дуже вдячна.

[Дейв Робертс, пілот аеростата]:
«Він дуже багато допомагає й уміє майже все, зокрема водити машину й літати на повітряній кулі».

Геміш уперше піднявся на аеростаті в повітря в сім років. А це вже 120-й його політ.

[Кайлі О’Кіфф, мама хлопчика-пілота]:
«Він дуже цим захопився. А заради своїх дітей завжди йдеш на жертви, тому я часто встаю вдосвіта».

Батьки юного другого пілота сподіваються, що хобі колись стане професією.

[Геміш Девіс, другий пілот аеростата]:
«Коли мені виповниться 18 або, можливо, трохи більше, я постараюся отримати ліцензію для польотів на повітряних кулях».

У команді, де навчається хлопчик, готові взяти його на роботу, щойно той отримає ліцензію.

10. Індійське бойове мистецтво лягло в основу британської школи фехтування

Бойове мистецтво гатка
Джамму, Індія

Так у старовину билися індійці, що жили на рівнині Пенджаб. Це бойове мистецтво називається гатка. Зараз у штаті Джамму й Кашмір проходить чемпіонат із цього виду спорту.

В основі гатки лежить танець воїнів, який допомагає стати зосередженішим та уважнішим. Бойове мистецтво зародилося у XV столітті. У колоніальні часи воно зазнало змін, деякі техніки заборонили. Водночас гатка стала основою системи фехтування в сухопутних військах Англії.

У Джамму й Кашмірі нині популяризують гатку.

[Сучінтар Сінгх, учасник чемпіонату]:
«Багато бойових мистецтв, такі як фехтування, вивчають у всьому світі. Але гатка відстає».

[Джитіндер Сінгх, віцепрезидент Асоціації гатки]:
«Бойові мистецтва — це чудове захоплення. Якщо ними займатися, то часу на шкідливі звички, такі як залежність від наркотиків чи соціальних мереж, не лишиться».

Уряд Індії визнав гатку національним видом спорту у 2016 році. Місцеві шанувальники цього бойового мистецтва сподіваються колись провести чемпіонат світу.

11. «Собакотлон»: собаки разом зі своїми господарями виборювали першість у Хорватії

«Собакотлон»
Цриквениця, Хорватія

Собакотлон — так жартома називають ці змагання, які проходять на курорті в хорватській Цриквениці. Спочатку пси та їхні господарі дружно біжать пірсом, а потім пірнають у море. Дистанція запливу — 100 метрів.

Для лінивих чотирилапих можливі поступки — вони можуть плисти на SUP-борді чи іншому пристосуванні.

На березі собаки змагаються в поїданні морозива. Перемогла учасниця з кличкою Ягода.

[Єлена Лесая, господиня собаки-переможниці]:
«Вона готувалася 11 років — це вік Ягоди. Вона їсть усе, і нам доводиться ховати мішки зі сміттям і стежити, щоб вона не переїдала. Тож ця перемога очікувана».

Найшвидшим став собака з кличкою Нандо.

[Антонія Піркер, господиня собаки-переможниці]:
«Собаці два роки. Пів року тому я взяла його з притулку в Цриквениці. Це хороший пес. Має характер ватажка».

У тріатлоні брали участь 13 команд. Пляж Цриквениці — один із небагатьох у Хорватії, де можна засмагати й купатися разом із собаками.

12. Весілля на висоті 6400 метрів: болівійська пара одружилася на горі в Андах

Весілля на гірській вершині
Болівія

Сніг, вітер і небеса. Болівійці Джонні й Гейді вирішили повінчатися на горі Ільїмані. Це найвища точка хребта Кордильєра-Реаль в Андах. Гора підноситься на 6400 метрів над рівнем моря.

Обряд проводить священник, який захоплюється альпінізмом.

[Агустін Гонсалес, священник]:
«Вони люблять спорт, природу й гори. Тому й вирішили дати шлюбні обітниці на вершині цієї гори. Ми дуже близькі до небес і Бога, і він вас благословляє».

Молодята родом із департаменту Кочабамба. Щоб піднятися на гору, спочатку приїхали до Ла-Паса. На сходження пішло три дні. Крім священника з ними на гору забралися й родичі.

Вічно засніжену вершину Ільїмані видно з Ла-Паса й Ель-Альто. Цю гору з давніх-давен шанують індіанці аймара. Вони присвятили їй багато музичних і літературних творів.

Ільїмані — друга за висотою гірська вершина Болівії.

13. Намет із кондиціонером: гонконжці полюбили розкішний відпочинок на природі

Розкішні кемпінги
Гонконг, КНР

Сьогодні міжнародні подорожі для гонконжців — не найкраща ідея. Після повернення кожен турист має провести на карантині від 14 до більш ніж 20 днів.

І саме це робить популярними місцеві напрямки. Готелі переповнені. Також люди потягнулися до природи. Особливий попит мають місця для комфортабельного кемпінгу.

Як, наприклад, цей курорт, що розташований у північно-західній частині острова.

Громадським транспортом сюди не дістатися. Навіть таксисти ледве знаходять це місце. Воно відкрилося в березні цього року.

Зате тут можна насолоджуватися природою в максимально комфортних умовах. Так, намети обладнано кондиціонерами. Є туалети й душові кабіни з гарячою водою. І взагалі все спорядження для відпочинку надають на місці.

[Беріна Там, відвідувачка]:
«Чудова можливість для нас більше дослідити Гонконг. Якби не COVID, то я б, напевно, поїхала за кордон».

Для комфортабельного кемпінгу навіть придумали спеціальний термін — глемпінг. Сем захопився таким відпочинком три місяці тому. Каже, що під час пандемії це особливо актуально.

[Сем Чань, відвідувач]:
«Можливо, багато людей довідалися із соцмереж про глемпінг. Тепер дедалі більше гонконжців хочуть дізнатися, що це».

Згідно зі статистикою, після початку пандемії місць для глемпінгу в Гонконзі стало вдвічі більше.

14. Живопис на траві: гігантська картина на горі у Швейцарії

Картина на траві
Молезон, Швейцарія

Ця гігантська картина тепер прикрашає гірський схил швейцарських Альп. Хлопчика, який видуває мильні бульбашки, зобразив французький художник Гійом Легро. Площа малюнка — 1500 квадратних метрів.

Майстер каже, що його надихнули хмари, мрії та дитячі фантазії.

[Гійом Легро, художник]:
«Тут завжди багато хмар. Саме тому для свого твору я обрав це місце. Його тема пов’язана з хмарами, дитинством, а також із новинами. Зараз ситуація у світі дуже непокоїть, і нам треба трохи легкості».

Художник використав нешкідливі фарби з натуральних речовин. Вони містять деревне вугілля, крейду та казеїновий клей.

Легро давно відомий своїми гігантськими картинами на траві. Вони хоч і недовговічні, але вони справді вражають. Він створював їх у таких країнах, як Швейцарія, Франція, Велика Британія та Аргентина.

Художник каже, що своєю творчістю хоче надихнути людей стати добрішими й більше допомагати одне одному.

15. Гігантський візерунок: у Киргизії виготовляють унікальні килими

Фестиваль килимарства
Нарин, Киргизстан

Місце фестивалю в киргизькому місті Нарин перетворилося на один гігантський візерунок. Майстри з різних регіонів приїхали сюди, щоб показати красу національного килима, який називають ширдак.

Він складається з повстяної основи й пришитих до неї майстерно вирізаних клаптиків кольорової повсті. Візерунки — стилізовані об’єкти навколишнього світу. Це зокрема тварини, юрти й засніжені гори.

Ширдаки в киргизів завжди були предметом першої потреби. Їх стелять на землю чи траву. Традиція їх виготовлення досі жива, бо туристи охоче їх купують.

[П’єр Журдік, турист із Франції]:
«Я вперше в Киргизстані. І мене вразила ця прекрасна країна, її гостинність і доброта людей. Мені пощастило потрапити на цей фестиваль у Нарині. І мені дуже подобається національне вбрання й килими. Безумовно, хочу такий купити».

Розміри традиційного ширдака — три на чотири метри. На один іде вовна з коло п’яти овець. Процес виготовлення довгий і трудомісткий.

[Гулумкан Жанібекова, учасниця фестивалю]:
«Це історичний ширдак, йому понад 60 років. Моя свекруха зробила його у 25–30 років. Тоді якісної овечої вовни не було. Вона використала залишки, а також козячу шерсть».

Загалом на фестивалі демонструють понад 2000 видів ширдаків — від великих до маленьких, до того ж із різних регіонів. Деякі площею понад п’ять квадратних метрів. Також для відвідувачів проводять майстер-класи.

Фестиваль проводять із 2010 року. Його мета — зберегти культурну спадщину й підтримати килимарство. Паралельно проходить ще два заходи. Один присвячено національному костюмові, а другий — епосу про киргизького героя Манаса.

До речі, цього року фестиваль ще пишніший, ніж зазвичай, бо 31 серпня країна святкує 30-ту річницю незалежності.

16. 50 відтінків рудого: у Нідерландах зібралися сотні власників вогненних шевелюр

Фестиваль «Дні рудих»
Тілбург, Нідерланди

Руді й веселі. Сотні власників вогненних шевелюр зібралися на півдні Нідерландів у Тілбурзі. Тут проходить триденний фестиваль «Дні рудих». Учасники приїхали з Великої Британії, Німеччини, Угорщини, США та інших країн.

[Барт Рувенгорст, організатор фестивалю]:
«У дні фестивалю сотні рудих збираються разом, і це особливе почуття. Наприклад, до нас приїхала руда єгиптянка. Вона каже, що у своєму місті одна така. А тут вона зустрілася зі своєю міжнародною сім’єю».

Торік фестиваль скасували через пандемію. Зараз учасників менше, ніж зазвичай. Заходів теж небагато, але розваг однаково вистачає. Приміром, можна дізнатися назву кольору свого волосся за допомогою таблиці. На ній показано 50 відтінків рудого.

[учасниця фестивалю]:
«Нам весело спілкуватися, і тут зустрічаєш багато людей, а можна побути й на самоті. Це щось особливе».

Фестиваль «Дні рудих» проходить у Нідерландах із 2005 року. Зазвичай на нього з’їжджається до 5000 осіб із різних країн.

17. Цвітуть лише шість днів: у Ріо милуються квітками табебуй

Цвітіння табебуй
Ріо-де-Жанейро, Бразилія

Зробити фото дерева тут — громадянський обов’язок. Але не будь-якого, а лише табебуї.

У Бразилії його називають іпе. Цвіте воно не більш як шість днів у найхолоднішу пору року.

Щоб красиві квіти побачило якнайбільше людей, десятки груп волонтерів почали кампанію в соціальних мережах.

А жителі одного з районів Ріо-де-Жанейро пішли далі — вони висаджують табебуї, бо нещодавно тисячі цих дерев вирубали через будівництво.

[Вероніка Бек, волонтерка]:
«Я захисниця природи й завжди приєднуюся до висадження. Я також вимагаю від влади міста посадити більше дерев. На жаль, жителі міста не достатньо добре доглядають за молодими деревами».

Активісти висаджують ці дерева в найспекотніших районах міста, особливо на півночі. Вони також діляться фотографіями в соцмережах.

[Аннелізе Бельтрау, працівниця управління парками Ріо-де-Жанейро]:
«Коли ми опублікували це в соціальних мережах, це був успіх: нашим підписникам це сподобалося, і вони поділилися ними й почали надсилати нам більше місць. Тепер на нашій міській мапі є сто точок із деревами іпе».

Існує як мінімум 14 видів іпе. Багато з них можна побачити тут, у Ботанічному саду Ріо, який також є дослідницьким інститутом, що зберігає різновиди рослин, які під загрозою.

Хоча дерева іпе недавно виключили зі списку видів, що зникають, їх, як і раніше, багато вирубують у лісах Амазонки.

У деяких частинах Ріо вже починає цвісти сорт іпе з жовтими квітками. Пік цвітіння припаде на середину вересня. А наприкінці року зацвітуть рідкісніші сорти, наприклад білі табебуї.
Коротке посилання на цю сторінку: