Коли австралійці Емілі Вест запропонували відкрити власний бізнес в Аделаїді, її рідні в успіх не вірили. Емілі має розумову відсталість.
[Джулі Вест, мама Емілі]:
«Емілі — бізнесвумен! Чи не божевільна ідея? Але я подумала й вирішила: а чому б і ні».
Закінчивши школу, Емілі довго була волонтеркою, але роботу так і не знайшла. Два роки тому вона дізналася про проєкт «Громадське життя» й попросила допомогти.
[Венді Батлер, консультант проєкту «Громадське життя»]:
«Ми дізнаємося про інтереси та захоплення людини. Щодо Емілі ми зрозуміли, що їй дуже подобаються тварини, і вона любить різати (папір)».
Так виник новий бізнес. Емілі має помічника. Разом вони об’їжджають офіси й підприємства Аделаїди й збирають паперові відходи. Удома жінка подрібнює їх у шредері. Потім відвозить розрізаний папір до зоопарків і притулків для тварин. Там його використовують як підстилку.
[Зої Требек, доглядачка зоопарку]:
«Ми кладемо його в клітки з кроликами й у вольєри з більшими тваринами, такими як панди. Сурикати й шимпанзе теж його люблять».
Тварини залюбки лежать на підстилці, але користь дістають не лише вони.
[Венді Батлер, консультант проєкту «Громадське життя»]:
«Так люди з інвалідністю роблять свій внесок у суспільне життя й стають упевненішими в собі. Цьому також сприяє вихід у люди, зустрічі та нові знайомства, як в Емілі в зоопарку».[Джулі Вест, мама Емілі]:
«Одягнувши кепку й форму, вона вирушає до прекрасного місця, де її цінують».
Робота дає людям з інвалідністю і матеріальну незалежність.
Коротке посилання на цю сторінку: