Перший крок – сортування та оцінювання можливості повторного продажу.
[Пол Дефавес Абаді, власник майстерні]:
«Можливість реставрації взуття залежить від його елементів. Пошкоджена застібка-липучка – не критично. Шнурки – теж. Бруд – ніколи не критично. Важливий ступінь зносу структурних матеріалів, особливо підошви».
Взуття збирають через мережу партнерів, зокрема пункти приймання в магазинах, школах, компаніях та центрах перероблення.
[Пол Дефавес Абаді, власник майстерні]:
«Ці кросівки в хорошому стані. Якщо придивитися, можна побачити зношення підошви, але вони все ще цілком придатні для носіння, і верхня частина в доброму стані. Після ретельного чищення вони можуть мати дуже гарний вигляд».
Чищення починається з підошви й поступово просувається вгору. Потім дезінфікують внутрішню частину взуття, щоб видалити мікроби, бактерії та забруднення. Цей етап вважається головним.
[Тарек Сейф Ель Язал, співробітник майстерні]:
«Мийка під високим тиском дає змогу видалити мікроби, бруд та пил, і кросівки стають чистими. Вона також може знищити мікроби всередині взуття».
На підошву деяких кросівок наносять відбілювальний засіб, який активується під ультрафіолетовим світлом. Співробітники майстерні кажуть, що кожна пара, яку можна використати знову, – це перемога для довкілля.
[Івана Каутік, працівниця майстерні]:
«Люди не завжди це усвідомлюють, але взуття дуже забруднює довкілля. Через швидку моду тренди змінюються дуже швидко, тому люди постійно купують, викидають і знову купують взуття».
Крім самої реставрації, майстерня також проводить інформаційні кампанії, щоб спонукати людей до більш дбайливого ставлення до взуття та його повторного використання.
Коротке посилання на цю сторінку:
