Ще двадцять років тому піренейські рисі були на межі вимирання. У дикій природі Іспанії залишалося менш як сто цих хижих кішок, а в Португалії вони зникли зовсім. Але тепер популяція цього виду в обох країнах разом зросла на тисячу особин. Лише торік у межах програми розведення народилося понад 400 кошенят.
[Луїс Суарес, співробітник іспанського відділення WWF]:
«Опубліковані дані свідчать про те, що в Іспанії та Португалії живе більш як 1100 рисей. Це чудова новина».
Спільна програма Іспанії та Португалії щодо відновлення чисельності піренейських рисей почалася у 2002 році.
[Луїс Суарес, співробітник іспанського відділення WWF]:
«Гадаю, у всьому світі немає другого прикладу, коли так швидко й добре відновився вид, який був у великій небезпеці. Було залучено багато людей та установ, усі працювали разом, розробивши чітку стратегію. До того ж Єврокомісія фінансово підтримала проєкт».
У 2015 році Міжнародний союз охорони природи змінив охоронний статус виду. До цього вважали, що піренейські рисі перебувають на межі вимирання. Тепер їм дали статус — «перебувають під загрозою зникнення».
[Луїс Суарес, співробітник іспанського відділення WWF]:
«Дуже важливо те, що ми випустили в дику природу багато самиць. Цього року їх уже понад 230. Це головне, бо саме самиці керують територією і впливають на чисельність виду та його відновлення».
Популяція піренейських рисей скоротилася через розширення сільського господарства, браконьєрство та дорожньо-транспортні пригоди. На думку фахівців, необхідно збільшити чисельність виду хоча б до 3000 особин, серед яких би було 750 самиць. Тоді хижакам зникнення більше не загрожуватиме.
Піренейські рисі відрізняються від звичайних світлішим забарвленням шерсті й чіткішими плямами. Ці хижаки також приблизно вдвічі менші за звичайних рисей. Розмножуються вони повільно, бо самиця виховує дитинчат лише на вільній від одноплемінниць території.
Коротке посилання на цю сторінку:
