Власники цієї ферми, що в місті Піннару в Австралії, перетворила проблему на бізнес-можливість. Червону сочевицю, яку вони вирощують, не беруть на експорт, якщо зерна потріскані й знебарвлені.
[Філліпа Лосон, фермер]:
«Коли сочевиця потрапляє до сховища, якщо вона не відповідає певним візуальним критеріям, її цінність значно знижується, навіть якщо в ній дуже багато білка й клітковини і з нею все гаразд».
Останніми роками експорт сочевиці постраждав через підвищення мит. І сім’ї Лосон довелося шукати вихід. Вона вирішила перемелювати сочевицю на безглютенове борошно.
[Філліпа Лосон, фермер]:
«Ми стали тестувати його на наших дітях: пекти з нього, додавати до страв і робити підливи. Тепер ми часто з ним готуємо».
Почали використовувати сочевичне борошно й місцеві пекарні. Але довелося трохи попрацювати, щоб адаптувати рецепт.
[Денніс Гніел, пекар]:
«Ми додавали занадто багато води. Та щойно скорегували кількість, стало нормально».
Хліб і випічка із сочевичного борошна вже популярні.
[Браян Клеман, продавець червоної сочевиці]:
«Популярність безглютенових продуктів зростає, мабуть, найшвидше. За ними — майбутнє».
Недосконала сочевиця стає ідеальним борошном для сучасних дієт.
Коротке посилання на цю сторінку:
