Рідкісних жаб виду панамський арлекін уперше вивели в неволі. Це зробили британські вчені, що працюють у відділі герпетології Манчестерського музею. Перед цим було три роки напруженої роботи.
[Ендрю Грей, герпетолог]:
«Нам знадобилося багато часу, щоб знайти кілька жаб. Ми привезли їх у Манчестер, і тепер маємо справжню резервну популяцію. Якщо в Панамі щось станеться, їх можна туди відправити. Там візьмуться за їх розведення і заселять місцеві річки».
Панамський арлекін — ендемік провінції Дар’єн. Ці жаби населяють субтропічні й тропічні низинні ліси, вологі гірські місцевості й річки. Вид опинився на межі зникнення через вирубування лісів. Воно не лише зменшує середовище проживання, а й сприяє поширенню інфекційного захворювання — хітридіомікозу. Оскільки дерев меншає, то в гірських районах збільшилася хмарність. У таких умовах швидко розмножується патогенний хітридієвий грибок.
[Ендрю Грей, герпетолог]:
«Цей грибок любить низькі температури. І хоча це звучить трохи дивно, але через потепління клімату в низинах стає тепліше, а у високогір’ях холодніше, бо там більше хмар. Сонце крізь них не проникає, і щонайперше страждають земноводні. Вони холоднокровні — їм потрібне сонце, щоб зігрітися й позбутися грибка».
Спочатку у відділі герпетології жило шість арлекінів, зараз їх уже 20. Щоб жаби почали розмножуватися, треба було відтворити умови їхнього природного середовища існування.
[Метью О’Доннелл, герпетолог]:
«Для них дуже важлива вологість, температура, освітлення. У нашій лабораторії ми все це контролюємо. У віварії підтримуються умови як у дикій природі Панами».
Фахівці роблять для пуголовків спеціальний корм із суміші водоростей та інших рослин і збагачують його білком. За словами вчених, потрібно більш ніж рік, щоб із пуголовка виросла доросла жаба.
Панамські арлекіни належать до роду ателопи. Його певні представники дуже отруйні.
Коротке посилання на цю сторінку: