Ізраїльський волонтер Дін Белз щоп’ятниці пече пироги для бабусь і дідусів, які почуваються самотніми під час нового карантину. Солодка випічка та коротке спілкування додає радості суботньому дневі, який в Ізраїлі вважають святковим.
[Дін Белз, волонтер]:
«Вони хочуть із кимось побути, рідні їх майже не відвідують. Тому пиріг, який приносять у вихідні, дарує їм радість. Пиріг чи бесіда — неважливо, головне — увага».
Благодійний проект «Солодощі для душі» охопив тисячу стареньких ізраїльтян у місті Раанана.
[Сара Вайнстен, жителька Раанани]:
«Самотність повертає в минуле, і це важко. Ми сидимо серед чотирьох стін, і це непросто. А коли стукають у двері й дарують пиріг, кажуть, що принесли на шабат солодощі, знаєте, що ми відчуваємо? Я бачу, що хтось думає про мене і я не одна в цьому світі».
Проект розпочав торік пекар-аматор із Тель-Авіва. Він хотів підняти настрій тим, хто не виходить із дому через хворобу. У березні через пандемію волонтери зупинили свою роботу, щоб випадково не заразити підопічних.
[Ітамар Глейзер, керівник проекту «Солодощі для душі»]:
«За два тижні після того, як закрили проект, літні люди почали телефоном запитувати, чому їх перестали відвідувати. Хтось казав, що можна просто прийти в масці й залишити пиріг за дверима. А одна жінка навіть сказала, що більше боїться померти від самотності, ніж від вірусу».
Після цього проект відновили й більше не зупиняли.
[Шарон Ярон, волонтерка]:
«Люди дуже хочуть спілкуватися. Не треба багато: просто постояти за дверима чи принести пиріг. Люди хочуть, щоб їх бачили. І це дуже відрізняється від того, як було до коронавірусу. Раніше рідні приходили до них, а тепер не можуть. Тому приходимо ми, волонтери, і це дає стареньким відчуття значущості, розвіює самотність».
Багато підопічних чекають волонтерів увесь тиждень і кажуть, що для них це тепер найяскравіша подія в житті.
Коротке посилання на цю сторінку:
