Світильники середини XX століття і ще десятки товарів на будь-який смак. Але цей брюссельський магазин не зовсім звичайний. Щоб ліпше зрозуміти його концепцію, слід вийти на внутрішній двір. Тут можна побачити багато будівельного сміття, яке очікує перероблення. Йому дарують друге життя.
Ось так від старого цементу очищають облицювальну плитку. Її поміщають у концентрований розчин оцту. Потім споліскують у воді. Останній етап — оброблення мийкою високого тиску. Й ось ця плитка вже як нова й чекає покупців.
[Ліонель Девліжер, керівник проекту]:
«Ми багато їздили до всіляких компаній і оглядали їхні сміттєві баки, щоб зрозуміти, чи можуть їхні відходи після очищення стати привабливим матеріалом для дизайнерів».
Офісні приміщення в Бельгії зазвичай ремонтують кожні 5‒10 років. Тож на звалищах опиняються майже нові меблі та будматеріали. Також часто викидають раритетні речі.
Водночас у Європі давно є традиція тривалого використання облицювальних матеріалів і предметів інтер’єру — по 200‒300 років. Так, цеглу, черепицю й кам’яні підлоги зазвичай не викидали — їм знаходили застосування в нових будівлях. Утім, у XX столітті все змінилося, бо з’явилося більше дешевої сировини.
[Ліонель Девліжер, керівник проекту]:
«Є упереджене ставлення до повторного використання будівельних матеріалів. Однак дешеві одноразові матеріали стимулюють необдумане споживання».
Приходити в цей магазин покупців спонукає турбота про довкілля.
[Маартен Гілен, співзасновник проекту]:
«Утилізація й повторне використання будівельних матеріалів сьогодні в тренді. Ми бачимо людей із великих фірм, які раніше б не подумали про утилізацію матеріалів, а тепер дуже зацікавлені й цілком відкриті до цієї ідеї».
Щорічно в Євросоюзі викидають понад 385 мільйонів тонн будівельного сміття. Водночас багато матеріалів — у хорошому стані.
Коротке посилання на цю сторінку:
