Тихі вулички, одноповерхові будинки, зелень і спів птахів. Це Кампонг Лоронг Буангкок — останнє традиційне село Сінгапуру, яке ще не поглинули кам’яні джунглі. Під час пандемії воно стало дуже популярним серед місцевих туристів.
Екскурсія для трьох осіб коштує 145 доларів. Сінгапурці, які скучили за подорожами, уважають ціну прийнятною.
[туристка]:
«Моя дитина ніколи не була в сінгапурському селі. Хай знає, що таке буває не лише в Малайзії, на Таїланді чи Філіппінах. Це є і прямо тут, у Сінгапурі. Село, перш ніж воно зникне, треба побачити».
До пандемії сюди вже кілька років постійно приїжджали іноземні та місцеві туристи. Тутешнім жителям спочатку це не подобалося, але згодом вони стали радо приймати гостей.
[місцевий житель]:
«Нам було ніяково, бо туристи приходили й на нас дивилися. Вони думали, що ми частина об’єктів екскурсійного маршруту. Тому ми взяли ініціативу у свої руки й почали з ними розмовляти. Ми сказали, що для нас це такий самий дім, як для них їхні квартири».
У селі 26 будинків. До них можна заходити й ознайомлюватися з місцевим побутом. Господарі охоче показують, що росте на їхньому городі. Маршрут екскурсії залежить від того, з яким жителем зустрінеться туристична група.
[К’янті Яп, гід]:
«Дедалі більше людей або приїжджають сюди, або шукають у Сінгапурі щось ще, бо їм більше нікуди подорожувати. Ми пояснюємо, що тут дуже багато цікавих місць, і можна дізнатися про багату історію й культуру».
Екскурсії проходять вихідними днями. Частина отриманих грошей іде на підтримку економіки села. Та місцеві жителі кажуть, що це не головний їхній дохід.
Водночас уряд Сінгапуру теж сприяє розвитку внутрішнього туризму. Мандрівникам видають разову грошову допомогу — 70 доларів, яку можна витратити на проживання в готелі чи на екскурсії.
Коротке посилання на цю сторінку:
