Це одна з приватних шкіл Кенії. Через карантин діти сюди не ходять, і класи зайняли кури. Щоранку директор збирає тут яйця. І це не картина занепаду, а швидше — добрий бізнес-план. Так школа може не закриватися й частково зберігати штат працівників.
[Джеймс Кунгу, директор школи]:
«Ранками щоразу мене зустрічали порожні класи. Я думав, що ж робити, щоб їх пустити в дію. Першою прийшла ідея тримати тут курей».
Далі в хід пішов шкільний двір. Ще пів року тому діти тут грали у футбол. Тепер рядочками росте шпинат, помідори й капуста.
На господарстві працюють учителі. За пів року ця школа втратила понад 180 тисяч доларів, проте підсобне господарство дає можливість частково виплачувати заробітну плату.
[Мозес Вандера, завуч]:
«Це проект, який я хотів би вести й далі як додаткову роботу».
Загалом у країни ситуація погана. Усього в Кенії 11 тисяч приватних шкіл, де навчалося 2,6 мільйона дітей і працювало 158 тисяч учителів.
Через пандемію вони вже пів року в неоплачуваній відпустці.
[Джеймс Кунгу, директор школи]:
«Директори приватних шкіл змушені креативно мислити. Тепер ми не можемо залежати лише від дітей. Кожен із нас може придумати допоміжний проект. Якщо якісь двері зачинені, треба шукати інший вихід».
Як очікується, навчальні заклади Кенії будуть закритими як мінімум до січня.
Коротке посилання на цю сторінку:
