Десятирічна австралійка Ліллі не має рідної сім’ї. Через пов’язані з цим психологічні проблеми вона не любила ходити до школи.
[Еббі Гарт, працівник освітньої підтримки]:
«Вона металася з класу в клас, бігала всюди. У неї, мабуть, був стан нервового збудження».
Усе змінилося, коли Ліллі почала ходити до спеціальної школи в Мельбурні й познайомилася з лабрадором із кличкою Інді.
[Ліллі, школярка]:
«Вона мила й весела».
Собака допомагає адаптуватися до навчання.
[Сара Кастл, працівник освітньої підтримки]:
«Ми працюємо з дітьми, які живуть в інтернатах і в названих батьків. У цих дітей бувають серйозні проблеми, важкі психологічні травми».
Спілкування із собакою добре діє на дітей.
[Сара Кастл, працівник освітньої підтримки]:
«Можливо, таким дітям важко довіряти дорослим, а коли поруч волохатий друг, цей процес проходить легше. Собаки допомагають розпочати важкі переговори».
Ця програма допомагає вже двом десяткам дітей, що живуть у передмісті Мельбурна.
[Енн Гендерсон, директор школи]:
«Ми не можемо задовольнити весь попит. Такі програми багато хто потребує».
Програму фінансують місцеві жителі. Її автори під час роботи враховують рекомендації служби захисту дітей.
Коротке посилання на цю сторінку:
