Цей заповідник шимпанзе розташований на острові посеред озера Вікторія в Уганді. Тут із 2007 року рятують поранених і хворих приматів.
А створити це місце допомогла британка, яка приїхала до Африки 60 років тому, щоб рятувати диких тварин. Згодом Джейн Гудолл стала одним із найвідоміших приматологів. Інститут, названий на її честь, управляє заповідниками шимпанзе в кількох африканських країнах.
Багатьох із цих тварин урятували з рук контрабандистів.
[Джошуа Рукундо, директор заповідника]:
«Дитинчат забирають у самок, щоби збувати як домашніх тварин чи в лабораторії для досліджень. Їх також продають у розважальну індустрію та інші місця».
На острові живе приблизно 50 шимпанзе.
[Джошуа Рукундо, директор заповідника]:
«Острів Нгамба — це близько 40 гектарів диких лісів. Дуже гарне місце для шимпанзе. Тут вони можуть жити, як у природному середовищі, створювати групи, налагоджувати соціальні зв’язки та ієрархію».
Загалом у світі шимпанзе загрожує вирубування лісів, полювання й нелегальна торгівля.
[Пол Нієндже, доглядач заповідника]:
«Люди вдираються на їхні землі. Наприклад, якщо поїхати на захід Уганди, то можна побачити, що люди рубають ліси. Коли я востаннє був у поселеннях у Хоімі, то люди там ішли в ліси зі списами й собаками й полювали на шимпанзе. Якщо приїхати в Конго до наших сусідів, вони їх їдять, вони їдять шимпанзе».
Доглядачі заповідника кажуть, що через пандемію коронавірусу скоротилося фінансування. Грошей зараз бракує навіть на корм тваринам. До того ж ці примати також можуть заразитися COVID-19.
Водночас працівники заповідника кажуть, що досі надихаються Джейн Гудолл.
[Пол Нієндже, доглядач заповідника]:
«Ми тут завдяки її любові до тварин. Якби вона їх не любила, мене б не було тут, на острові. У Джейн Гудолл я навчився однієї важливої речі: якщо щось робиш, то треба вкладати в це душу».
Коротке посилання на цю сторінку:
