Для когось це шкідник, а для когось делікатес. На цьому заводі, що на південному узбережжі Австралії, морські їжаки стали життєво важливим джерелом прибутку.
[Кріс Теодор, власник заводу]:
«Ми вкладаємо всі сили, і справи йдуть непогано».
Завод Кріса Теодора — одне з двох підприємств штату, які експортують ікру морських їжаків.
Торік завод отримав нову ліцензію, яка дозволяє Теодору виловлювати ще більше морських їжаків, ніж раніше. Як наслідок, обсяг виробництва зріс із двох до чотирьох тонн на день. Теодор також найняв 30 нових робітників-іноземців.
[Джеймс Най-Поттс, менеджер заводу]:
«Наші потужності збільшилися вдвічі. Це феноменально для бізнесу».
Через це компанія також почала експортувати продукцію до Гонконгу, Китаю та Південної Кореї.
[Кріс Теодор, власник заводу]:
«Ми націлені на доволі жвавий ринок ресторанів високого класу».
Працівниця заводу Лі Лім родом із Малайзії. Каже, що тепер друзі з її дому постійно запитають про нову роботу.
[Лі Лім, робітниця заводу]:
«Вони кажуть: “Оце так, ви працюєте з морськими їжаками? Це дуже дорога штука. Я розумію, чому ви тут працюєте: щоб отримувати їжаків безплатно”».
На недавньому святкуванні китайського Нового року в Лімі ікра морських їжаків мала важливе місце в меню. Водночас їх самих, коли їх стає занадто багато, уважають шкідниками, бо своїми гострими зубами вони знищують важливе біорізноманіття, таке як водорості.
[Кейн Лейтон, морський біолог]:
«Розширення цього промислу та можливість експортувати продукцію справді важливі не лише для нашої сільської та регіональної економіки. Цей промисел також може контролювати популяцію морських їжаків».
Компаній з вилову більшає. Ще два підприємства в Новому Південному Уельсі нині чекають міжнародної ліцензії на експорт ікри морських їжаків.
Коротке посилання на цю сторінку:
