Щоранку австралієць Девід Роу зупиняє машину на узбіччі й дістає пензель та фарби. Прибережне містечко Лусінда стало для нього художньою майстернею. Чоловік розписує стовпи електропередачі.
[Девід Роу, художник]:
«Дуже приємно приїжджати сюди рано-вранці й малювати. Це приємно, і ніхто не вказує, що робити. Я не маю начальника. Це чудово».
У Лусінді трохи більш як 500 жителів. Картинних галерей немає. Але місто з розписаними стовпами й саме стало схожим на музей.
[Девід Роу, художник]:
«Виходиш надвір і ніби потрапляєш у Лувр. Ходиш серед цих стовпів і милуєшся. Не зовсім Лувр, але все ж. Це не менш важливо».
Хоча таке заняття Девіду до душі, але насправді це таки робота. Художника найняла міська влада. Він розмалював ці стовпи 20 років тому. А тепер його попросили оновити фарби.
[Джейн Петерсен, секретар Асоціації прогресу]:
«Деякі картини ледь помітні. Дивишся на них, і вони просто жахливі, розумієте? Вигляд дуже сумний».
Картини присвячені Лусінді, його мешканцям і їхньому життю, а ще важливим для містечка подіям. Приміром, циклону «Ясі», який налетів на штат Квінсленд у 2011 році.
А це місцевий рибалка. Він недавно помер. Для його дружини ця картина — спосіб зберегти спогади.
[жителька Лусінди]:
«Якщо подбати про картину, то вона й через 20 років матиме такий самий вигляд. Гадаю, це чудово».
У цій роботі є ще одна особливість. У Девіда не завжди виходить малювати безперервно.
[Девід Роу, художник]:
«Кумедно, я малюю, і раптом підходить бабуся й вирішує розповісти мені про всі свої проблеми».
У такій ситуації Девід просто каже, що любить усіх у цьому містечку й називає його прекрасним.
Коротке посилання на цю сторінку:
