У самому серці міста Фес марокканські майстри створюють вироби, що зачаровують красою. Цей метод називається карбування. Недавно старовинне мистецтво внесли до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
[Мохаммед Арнані, власник майстерні]:
«Карбування — давнє ремесло. Його роблять на листах міді, срібла та золота. У Марокко це мистецтво виникло наприкінці XII – на початку XIII століття. Усе починалось у Фесі, а з роками поширилося на інші міста».
Для карбування переважно беруть високоякісну мідь. Його роблять і на тонких листах латуні, алюмінію та сталі. Срібло та золото використовують рідше.
[Монсеф Адьєл, власник майстерні]:
«Перший крок — це створення малюнка. Майстер покладається на творчу фантазію і точність вимірювань. Далі йде процес карбування, а потім складання деталей».
Малюнок може складатися з геометричних фігур, квітів чи листя. Для гравіювання майстри використовують спеціальні інструменти — матуари, а також молотки. Техніки карбування різні: за однією малюнок виходить опуклим, а за другою — ніби втиснутим.
Майстри роблять блюда, вази, панно та світильники.
[Монсеф Адьєл, власник майстерні]:
«Ми постійно додаємо щось нове в ремесло, тому розробляємо різну техніку. Наприклад, робимо картини й столи в сучаснішому стилі, який відрізняється від традиційного».
Карбування в Марокко поступово зникає. Але влада намагається це змінити.
[Мустафа Джеллок, директор управління культурної спадщини в Рабаті]:
«Те, що ремесло внесли до списку Світової спадщини, стало додатковим внеском у збереження цього мистецтва. Зросла його цінність, чого й заслуговує майстерність карбування».
Раніше марокканське карбування переважно експортували до країн Перської затоки та до Європи. Останніми роками попит на такі вироби зростає і в самому Марокко.
Коротке посилання на цю сторінку:
