Перед Олімпіадою 2024 року міська рада розпорядилася, щоб кіоски на час проведення Ігор прибрали. Під знесення потрапило 570 точок, тобто 60 % усіх яток.
Загалом столицю Франції називають найбільшим у Європі книжковим ринком просто неба. Продавці вживаних книг діляться культурною спадщиною з місцевими й туристами.
Але поліція та влада вважають ці ятки загрозою безпеці.
[Лоран Нуньєс, префект поліції Парижа]:
«Це терористичний ризик. Книжковий стенд — це місце, де можна сховати зброю або, що ще гірше, вибухівку. Дехто каже, що кіоски просто треба перевірити на наявність вибухівки, і тоді все буде гаразд. Але в житті не все так просто, бо перевіряння потребує суттєвих ресурсів».
Букіністи висловлюють невдоволення.
[Ален Прюво, продавець]:
«Їм слід двічі подумати. Якщо вони приберуть кіоски, їм доведеться нам заплатити. Не лише заплатити, а й назвати дату, коли їх повернуть і в якому стані. Їх необхідно повернути у справному стані. Загалом вивезти 570 кіосків — це титанічне завдання. Це забере дуже багато часу».
Традиція продавати книжки на березі Сени виникла ще в XVI столітті. У той час мандрівні книготорговці переїжджали з міста до міста, встановлюючи свої ятки на набережних. Якийсь час навіть діяла заборона на продаж книг. Однак із 1859 року букіністам дозволили торгувати в спеціально відведених місцях.
А звичні зелені ящики з’явилися на набережній Сени у середині ХІХ століття.
Коротке посилання на цю сторінку: