Кенійський ветеринар Мукамі Роуро заряджає рушницю транквілізатором. Сьогодні вона разом із рейнджерами полює на рідкісних сітчастих жирафів у заповіднику Масаї-Мара, що в Кенії.
Фахівцям доведеться неабияк потрудитися. Треба знайти й ненадовго приспати 25 тварин, потім кожній на хвіст почепити GPS-трекер.
[Артур Мунеза, працівник Фонду збереження жирафів]:
«Пристрої передають дані, за якими можна відстежити пересування жирафів. Можна запрограмувати так, щоб інформація надходила з інтервалом у п’ятнадцять хвилин чи годину».
GPS-трекери дадуть знати, куди прямують жирафи й чи є на шляху перешкоди. Це треба, щоб ліпше захищати тварин і підтримувати їхнє нормальне середовище.
Сітчастих жирафів лишилося коло 8500. Мешкають вони лише в Сомалі, на півдні Ефіопії та в Кенії. Живуть переважно в заповідниках.
У Кенії із середини 90-х чисельність жирафів зменшилася на 50–80 %. Зараз найбільша загроза — утрата природного середовища існування.
[Мукамі Роуро, ветеринар]
«Тепер у нас сезон дощів минає без дощів, сухий період триває довше. Тож жирафи йдуть туди, де живуть люди. Така міграція спричинює конфлікт між людьми й дикими тваринами».
У заповідниках зводять паркани, щоб жирафи не йшли до людей. Такі зустрічі для тварин можуть погано скінчитися. На них ставлять пастки чи кидають у них гострі предмети. Будівництво загороджень дороге. До того ж іноді виявляється, що їх поставили не там.
[Майкл Ньороге, ветеринар]:
«(Відстеження жирафів) допоможе керівництву заповідника зрозуміти, як керувати всією територією. Можливо, удасться припинити масштабне зведення парканів і навіть зменшити їх протяжність».
Проєкт розпочали у 2017 році.
Коротке посилання на цю сторінку:
