Точними рухами гонконзький майстер Льюїс Тхо вдихає життя в шматочок гарячої солодкої маси. Кілька секунд — і в руках народжується прозора фігурка оленя. Льюїс створює мініатюрні скульптури з цукру. Таких майстрів у Китаї називають «цукровими людьми».
[Льюїс Тхо, скульптор]:
«Цукрова скульптура, видування цукру й цукровий розпис — ці три навички мають справжні “цукрові люди”».
Спочатку цукор треба розчинити у воді й нагріти до певної температури. Якщо вона занизька, цукор не триматиме форми. Якщо сироп перегріти — виріб буде крихким.
Багато сучасних майстрів користується спеціальними формами. Але Льюїс дотримується традицій. Поки видуває фігуру, надає їй форми руками й ножицями.
Створення скульптур із цукру зародилося в Китаї 600 років тому. Під час Культурної революції багато китайців утекло на південь — до Гонконгу. Серед них були й «цукрові люди». Їхнє вміння виявилося дуже доречним.
[Ау Чі Кхінь, історик]:
«До 70–80-х економіка Гонконгу була не дуже сильною. Багато хто купував такі маленькі вироби своїм дітям. Ці вироби — частина історії (Гонконгу). Гадаю, ті, кому зараз за 50, малими гралися фігурками з дутого цукру».
У 90-х економіка Гонконгу зміцніла. Такі фігурки стали купувати рідше. Майстрів поменшало. Льюїс — один із небагатьох, хто зберігає традицію. Причому його вважають найкращим у місті. Найбільше любить видувати фігурки китайських драконів.
[жителька Гонконгу]:
«Ми щойно знайшли магазин, де досі займаються цим традиційним ремеслом. Моїм дітям нема де таке побачити, тому я привела їх сюди».
[туристка з Малайзії]:
«Не кожен має таку майстерність».
У 2014 році видування цукрових скульптур увійшло до списку нематеріальної спадщини Гонконгу.
Коротке посилання на цю сторінку:
