«Титан», що належить компанії OceanGate Expeditions, зазнав аварії 18 червня на шляху до уламків «Титаніка». Його частини виявили через чотири дні.
[Енді Боуен, співробітник Океанографічного інституту]:
«Витягати предмети з глибини майже 4000 метрів – складне завдання».
Енді Боуен – головний інженер Океанографічного інституту Вудс-Гоул, що спеціалізується на дистанційно керованих підводних апаратах. Він не брав участі в операції з порятунку «Титана», але добре знає команду, яка це робила.
[Енді Боуен, співробітник Океанографічного інституту]:
«Цілком ймовірно, що операція містила опускання троса з надводного корабля, використання робота для фактичного прикріплення цього троса до відповідного спорядження, яке було прикріплене до предмета, а потім підйом на поверхню. І, звичайно, з такої глибини – це довгий шлях».
Судно з понівеченими уламками «Титана» прибуло до канадського порту в середу. Тепер експерти мають з’ясувати, що спричинило імплозію, тобто вибух судна всередину. Його буквально сплющило під тиском води.
Однією з причин аварії уважають те, що в корпусі батискафа з вуглецевого волокна згодом з’явилися мікротріщини. Саме через них конструкція не витримала.
На борту «Титана» було п’ятеро людей. Це британський мільярдер Геміш Гардінг, ветеран глибоководних досліджень із Франції Поль-Анрі Наржоле, засновник OceanGate Expeditions Стоктон Раш, а також пакистанський бізнесмен Шахзада Давуд та його син.
Примітно, що замість пакистанця та його сина могли опинитися інші пасажири.
Так, упродовж року Стоктон Раш намагався переконати вирушити в подорож інвестора з Лас-Вегаса Джея Блума та його 20-річного сина.
Блум був зацікавлений. Однак, як він сказав, його стурбували повідомлення про те, що «Титан» може бути небезпечним. Зрештою він відмовився в останню хвилину, хоча йому пропонували знижку розміром 150 тисяч доларів за особу.
Загалом кожен пасажир субмарини заплатив компанії по 250 тисяч доларів.
Коротке посилання на цю сторінку:
