Курс турецької ліри впав на понад 7 % — до рекордно низького рівня. Він уперше перевищив 23 ліри за долар і далі знижується. Це найшвидший обвал турецької валюти після кризи 2021 року.
Поштовхом до падіння стало переобрання президента Тайїпа Ердогана. Відтоді ліра втратила 13 % вартості щодо до долара, а з початку року — уже 33 %.
Як причину економісти називають відмову влади Туреччини від валютних інтервенцій. Як припускають, це може свідчити про те, що Ердоган вирішив повернутися до традиційнішої грошово-кредитної політики. Міністром фінансів і головою держскарбниці він призначив колишнього стратега американського банку Merrill Lynch Мехмета Шимшека. А той обіцяє прозорість, передбачуваність і відповідність міжнародним нормам.
[Енвер Еркан, економіст]:
«І хоч ми очікуємо серйозного підвищення ставки на майбутніх засіданнях центробанку, ми бачимо рух турецької ліри в негативний бік. Ми бачимо деяке знецінення через механізм вільного ринку й послаблення контролю, послаблення регулювання. Турецька ліра наблизилася до своєї реальної вартості».
У попередні роки Ердоган проводив не зовсім стандартну монетарну політику. Вона полягала в тому, що через високі відсоткові ставки зростає інфляція, а тому їх треба знижувати. Але в такому разі виробники змушені були перекладати підвищені витрати на покупців, через що ціни однаково зростали.
Попри двозначні показники інфляції, Центробанк Туреччини з 2021 року тричі знижував ключову процентну ставку. Це спричинило різкий стрибок цін та обвал ліри. Торік восени інфляція перевищила 85 %.
Коротке посилання на цю сторінку:
