Але цей ринок не те місце, де вони мали опинитися. Адже влада Сінгапуру та один американський нафтохімічний гігант обіцяли їх переробити.
Що ж пішло не так?
[Джо Брок, журналіст]:
«Американська фірма об’єдналася з владою Сінгапуру, щоби перероблювати взуття. Вони казали, що візьмуть будь-яке взуття з гумовою підошвою, перероблять його й перетворять на бігові доріжки й дитячі майданчики».
Джо встановив трекери на кілька пар взуття, а потім здав їх у кілька десятків пунктів у всіх США, де американський нафтохімічний гігант й одна урядова сінгапурська агенція збирали старе взуття.
Фірма, що збирає в США взуття, виробляє хімікати, які застосовують у виготовленні пластмас та інших синтетичних матеріалів. Деякі з них є у кросівках.
Компанія заявляє, що створює цінні продукти з пластикових відходів.
Як з’ясував Джо Брок, поки що це лише обіцянки. Багато його пар взуття опинилися на ринку в Індонезії.
[Джо Брок, журналіст]:
«Я щойно купив ці кросівки в магазині на ринку в Джакарті за 300 000 рупій, це близько 20 доларів США. А тепер підемо в тихіше місце й переконаємося, що це та сама пара. Так і є».
Жодна з 11 пар із трекерами не потрапила на переробний завод у Сінгапурі. Натомість їх доставили на склад сінгапурського експортера товарів секонд-генду.
Водночас екологічні проєкти американської нафтохімічної компанії вже мають у Сінгапурі визнання. Торік торгова палата країни нагородила її за найстійкішу співпрацю.
Коротке посилання на цю сторінку:
