Захід організувало Шведське товариство охорони довкілля.
[Мег Гольдманн, волонтер]:
«Це пункт обміну одягом. Люди приносять п’ять речей, ми перевіряємо їх, переконуємося, що вони чисті й цілі, а потім видаємо квиток за кожну річ. Одяг розвішують, а потім відвідувачі обирають те, що подобається, і за кожну забрану річ віддають квиток».
Проєкт запустили у 2010 році, і він поступово охопив багато міст. Минулої весни пройшло 140 заходів щодо обміну одягом. У них брали участь 14 тисяч осіб.
[Беатріс Ріндеваль, голова Шведського товариства охорони природи]:
«Ось уже 16 років ми проводимо цю акцію. Цього разу вона пройшла у 120 місцях у всій Швеції. Торік люди обмінялися понад 44 тисячами предметів одягу. Тож ми багато економимо, не купуючи новий одяг, а обмінюючись ним».
Тут також можна полагодити одяг.
[Мег Гольдманн, волонтер]:
«У багатьох людей уже немає швейних машин, або вони не знають, як полагодити порвану петельку чи щось таке. Тут є жінки, які дуже добре шиють, і вони із задоволенням дають поради як полагодити порваний одяг».
За статистикою, шведи купують приблизно 25 нових предметів одягу за рік. Водночас дев’ять із десяти осіб у гардеробі мають речі, які ні разу не одягали.
Утім, у Швеції глибоко вкоренилася культура секонд-хенду. Багато хто здає одяг та різні предмети у спеціальні магазини. І так само багато людей купують уживані речі.
[Аліса, покупниця]:
«Я купую багато вживаних речей, бо є великий вибір, і всі речі унікальні. Немає кількох однакових пар туфель, штанів чи светрів. Тому все унікальне. Не буде такого самого одягу, як у інших».
Програма ООН з довкілля називає швидку моду однією з головних причин шкоди природі. На галузь припадає до 10 % світових викидів вуглекислого газу.
Крім того, викинутий одяг переповнює звалища, які спотворюють ландшафти в країнах, що розвиваються. А синтетичні волокна дешевих тканин забруднюють океани. Шкоди природі також завдає фарбування текстилю.
Тепер, за новими, торік ухваленими, правилами ЄС, виробники одягу несуть відповідальність за весь життєвий цикл продукції. Вони мусять оплачувати збір, сортування, повторне використання й перероблення текстильних відходів.
Коротке посилання на цю сторінку:
