Мешканка британського будинку для людей похилого віку Шейла і п’ятирічна Фрея регулярно спілкуються через інтернет. Дівчинка — волонтерка. На час карантину вона сприймає цю літню жінку за свою бабусю й не дає їй нудьгувати.
У Великій Британії через епідемію діє карантин, і тепер сотні стареньких людей ізольовані від рідних і друзів. Тому британська компанія, що володіє будинками для людей похилого віку, розпочала проект «Прийми в сім’ю бабусю чи дідуся».
[Фрея, волонтерка]:
«Їм самотньо, тому я хочу, щоб вони усміхнулися».[Шейла Ворфілд, мешканка будинку для людей похилого віку]:
«Вірус відрізав мене від усіх. Маю двох маленьких племінниць, які живуть у Гейслмірі. Вони постійно приходили до мене, але тепер не можуть. Тому я не бачу дітей, не кажучи вже про дорослих».
На заклик допомогти літнім відгукнулося понад 62 тисячі осіб.
[Шаліза Гашам, директор компанії CHD Living]:
«Люди з різних країн — США, Канади, ОАЕ та Греції — дарують свій час. Вікових обмежень не маємо. Наймолодшому волонтеру приблизно рік, а найстаршому — 75 років».
Волонтери цінують можливість поспілкуватися з людьми похилого віку, бо в багатьох з них бабусі чи дідусі вже померли. А хтось і взагалі їх не застав.
[Мішель, волонтерка]:
«Гадаю, користь дістають обидві сторони. Спілкування є й у літніх, і в нас. Це всім підіймає настрій».
Проект охопив 13 будинків для людей похилого віку. Компанія планує поділитися волонтерами й зі своїми партнерами.
Коротке посилання на цю сторінку:
