Усі спроби вивезти родину за кордон були невдалими. Нема потрібних документів, а також грошей. Тепер єдина можливість побачити рідних — дзвінки по відеозв’язку.
[Массуда Кохістані, біженка з Афганістану]:
«Я хочу бути з тобою, мамо, але не зможу, доки Бог нам не допоможе».
Угруповання «Талібан» захопило Кабул торік у серпні. Десятки тисяч людей утекли з Афганістану. Масову евакуацію організували навіть інші країни.
Массуду, як правозахисницю, пустили на борт літака, але всі родичі залишилися на льотному полі.
[сестра біженки з Афганістану]:
«Ми не шкодуємо про це, бо її життя було в небезпеці. Вона тоді сама сказала, що ліпше заподіє собі смерть, ніж потрапить до рук талібів».
Сім’ю правозахисниці постійно турбують бойовики: перевіряють, чи не повернулася біженка з Іспанії.
Массуда живе в Саламанці, що біля Мадрида. Періодично виходить на головну площу міста з плакатом: закликає підтримувати афганських жінок і не визнавати легітимною нову владу Афганістану.
Іспанія надала притулок на п’ять років. На роботу Массуда влаштуватися поки не може. Живе за гроші, які пожертвувала некомерційна організація.
[Массуда Кохістані, біженка з Афганістану]:
«Люди кажуть, що за кордоном, як у раю. Вони помиляються. Усе зовсім не так. Як жити, якщо зламано долю й немає майбутнього?»
Утім, здаватися афганка не збирається. Зараз вчить іспанську. Також планує здобути ступінь магістра в галузі політики та прав людини в Університеті Барселони. Сподівається потім знайти роботу в галузі міжнародної політики. Це, своєю чергою, дасть їй змогу колись забрати до себе рідних.
[Массуда Кохістані, біженка з Афганістану]:
«Зараз фізично я тут, але душею — в Афганістані».
Коротке посилання на цю сторінку:
