Відповідний рух почався у 2004 році, коли міжнародне видання Epoch Times опублікувало книгу «Дев’ять коментарів про комуністичну партію». У ній докладно описано злочини режиму.
Наприклад, десятки мільйонів людей було вбито під час «Великого стрибка», «Культурної революції», бійні на площі Тяньаньмень та переслідування духовно-оздоровчої практики Фалуньгун, яке триває і досі.
Щоб зректися належності до компартії Китаю, мільйони людей опублікували свої заяви на сайті «Міжнародного центру допомоги виходу з Комуністичної партії Китаю».
У Нью-Йорку на присвяченому цій події мітингу активіст і політичний оглядач Ельмер Юен розказує, як панування компартії Китаю позначилися на його сім’ї.
[Ельмер Юен, активіст, політичний оглядач]:
«Моя мама — свідок Єгови. Її запроторили до трудового табору. І по суті вона пропрацювала в ув’язнені 20 років. Вони кажуть, що відпустять її, якщо вона відмовиться від віри в Бога. Але мама на це не йде, тому й залишилася на весь термін».
Мітинг відвідали й деякі представники місцевої влади.
[Марта Флорес Васкес, голова 40-го округу штату Нью-Йорк]:
«Люди мають бути вільними, вони не повинні зазнавати болю від того, що їх контролюють. Усі заслуговують на гарне життя, і ця кількість — 400 мільйонів осіб каже сама за себе».
Часто ті, хто пише заяву про вихід із компартії, з міркувань безпеки використовують псевдонім. Багато волонтерів центру цілодобово перевіряють данні.
[Жун І, президент «Центру допомоги виходу з КПК»]:
«Я сподіваюся, що люди вийдуть із КПК, і Китай буде мирним і вільним».
Учасники акції, яку організували в Нью-Йорку, зазначають, що компартія Китаю — це не Китай, і сподіваються, що вже скоро країна стане вільною від тоталітарного режиму.
Коротке посилання на цю сторінку: