Протести в країні не вщухають майже п’ять місяців. Їх спричинила економічна криза — найважча, відколи Шрі-Ланка здобула незалежність у 1948 році.
У країні майже скінчилася валюта. Нема за що імпортувати пальне, добрива, харчі та ліки. В економічних бідах люди звинувачують сімейний клан експрезидента Готабаї Раджапакси. Його брати обіймали високі посади в уряді. Один очолював мінфін, і тоді національна економіка стала занепадати.
9 липня протестувальники захопили резиденції президента й прем’єр-міністра й вимагали відставки всього вищого керівництва. Раджапакса втік до Сінгапуру. Пізніше, 20 липня, парламент обрав головою держави прем’єра Раніла Вікрамасінгхе.
Людей це обурило, бо відходу Вікрамасінгхе від влади вимагали, ще коли штурмували урядові будівлі.
Наразі вони закликають сформувати тимчасовий уряд і провести чесні вибори.
[Ранджан Сенанаяке, лідер профспілки]:
«Профспілки не припинять вуличних акцій, якщо влада й далі придушуватиме протестувальників. Проведіть реформи та полегшіть людям життя».
Також активісти вимагають скасувати надзвичайний стан, не арештовувати протестувальників і звільнити вже затриманих.
Коротке посилання на цю сторінку:
