Поки в інших місцях потерпають від посухи й лісових пожеж, тут тоннами збирають елітну герандську сіль.
Її називають «білим золотом» Бретані. У США вона коштує понад 100 доларів за кілограм.
[Франсуа Дюран, соледобувач]:
«Очікуємо зібрати понад 2,5 тонни з кожної загати. Попередні 10 років збирали по тонні й 300 кілограмів».
Соляні ставки на узбережжі Атлантики мають мулистий ґрунт, тому морська вода скрізь нього не просочується. Під сонцем і вітром волога повільно випаровується, лишаючи кристали солі.
Герандську сіль збирають лише вручну. Головна цінність — легка текстура й тонкий аромат із присмаком фіалок. Крихкі пластини вимагають особливої обережності. Майстерність передається поколіннями. Технологія не змінювалася з X століття.
Атлантична погода Бретані мінлива. Урожайність тут зазвичай невелика. Але за десятки днів спеки солі утворюється дуже багато.
Щоправда, робітники не в захваті. Для них це означає години під палким сонцем.
[Одрі Лоєр, соледобувачка]:
«Люди втомилися. Ми працюємо понад 40 днів без перерви. Відпочиваємо, лише коли дощить».
Перші соляні ставки з’явилися тут ще в III столітті нашої ери. Вони тисячоліттями забезпечували Бретані процвітання.
Коротке посилання на цю сторінку:
