[жителька Карачі]:
«Ситуація в Карачі жахлива. Я щойно відвела дітей до школи. До неї не просто дійти. Усюди бруд, у ньому розмножуються мікроби, і діти потім хворіють. У них підвищується температура й починається діарея».[житель Карачі]:
«Усі дороги розбиті. Скрізь калюжі. Тут так брудно, що важко дихати. Я пройшов через усі кола пекла, щоби доїхати від дому сюди. Це нестерпно».
Люди скаржаться на міську владу й особливих змін не чекають. Місцева адміністрація каже, що розміри міста вже такі, що не вистачає ресурсів його обслуговувати.
[Номан Ахмед, співробітник департаменту архітектури та планування]:
«Ми уявлення не маємо про межі Карачі. Не знаємо, де місто починається й де закінчується. У передмісті всюди будинки. Їхні мешканці використовують інфраструктуру й послуги, призначені для самого міста. Але можливості обмежені».[Саїд Гані, міністр праці провінції Сінд]:
«Муніципальні органи не мають стільки працівників і техніки, щоб одночасно розв’язувати проблеми в усьому місті. Ми стараємось, але люди теж мають допомагати. Хоча б не треба кидати сміття й поліетиленові пакети в каналізацію, бо через це починаються проблеми».
У Карачі мешкає 15 мільйонів осіб. Окрім бруду на узбіччях і розбитих доріг, тут слабкі системи охорони здоров’я й освіти. Також погано розвинена інфраструктура.
Варто зазначити, що перше місце в списку зайняв Дамаск — столиця Сирії. Друге — нігерійський Лагос. На третьому розташувалося лівійське Триполі, а на четвертому — місто Алжир — столиця однойменної держави.
Коротке посилання на цю сторінку:
