У роботі допоможе ця конвеєрна стрічка. Без неї процес міг би розтягнутися на вісім років.
[Пітер Тралл, дослідник]:
«Ми готуємо зразки, кладемо їх під камеру й фотографуємо. За допомогою цієї системи можна робити до чотирьох чи п’яти тисяч знімків за день».
На зразки гербарію наклеюють штрихкод. Потім знімають камерою з роздільною здатністю 100 мегапікселів. Висока якість фотографій дасть змогу побачити найдрібніші деталі, яких не видно неозброєним оком.
[Абдельвахед Хаміс, науковець]:
«Листя, плоди, стебла — усе це можна скрупульозно розглянути на цифровій копії».
Деякі зразки засушено понад сто років тому. Після зацифрування гербарій зможуть вивчати дослідники австралійської природи.
[Абдельвахед Хаміс, науковець]:
«Це як основні відомості, від яких можуть відштовхуватися експерти».[Пітер Тралл, дослідник]:
«Наприклад, цією колекцією дуже цікавилися дослідники, які вивчають наслідки великих лісових пожеж 2019–20-го років».
Зацифрування гербарію також потрібне, щоб не втратити цінних відомостей унаслідок можливого пошкодження зразків.
Коротке посилання на цю сторінку:
