[Ренде Стіренберг, співробітник ЦЕРН]:
«Якщо подивитися на нічне небо, то побачиш лише 5 % того, що там є. А решту 95 % побачити неможливо. Ми називаємо це темною матерією. Сподіваємося, що зможемо знайти сліди її існування».
Для цього науковці планують різко збільшити кількість зіткнень, а отже, і ймовірність нових відкриттів.
Водночас 4 липня відзначили 10-ту річницю першого запуску колайдера, проведеного за нижчої потужності. Тоді вдалося довести існування так званої частинки Бога — бозона Гіггса. Вона пояснює, як фундаментальна матерія набула масу для формування зірок і планет.
Дослідники кажуть, що запустити колайдер не так просто, як здається.
[Ренде Стіренберг, співробітник ЦЕРН]:
«На жаль, усе починається не з натискання кнопки. Апарат дуже складний, містить тисячі магнітів. І не лише магніти, а й променеву апаратуру, систему захисту й таке інше».
Усі ці системи потрібно протестувати окремо та переконатися, що все працює.
[Ренде Стіренберг, співробітник ЦЕРН]:
«Наступний етап — змусити все працювати як оркестр. Для того, щоби промінь рухався, усі ці магніти повинні діяти певним чином і в потрібний час. Як оркестр. Усі інструменти мають вступити вчасно, тільки тоді вийде музика».
Великий адронний колайдер розміщений у тунелі завдовжки майже 27 кілометрів на кордоні Франції та Швейцарії. Це найбільша експериментальна установка у світі. Її збудував Європейський центр ядерних досліджень.
Коротке посилання на цю сторінку:
