На картині фігури закоханих виділені світлими відблисками, а позаду майже одноколірний пейзаж. Тіціан ніби хотів показати швидкоплинність життя.
[Марія Джованна Сарті, куратор виставки]:
«Це алегорія життя, я навіть сказала б, марності життя. На цьому пейзажі, написаному в пізні роки творчості Тіціана, зображено козла, що поїдає останню зелену гілку дерева, яке вже всохло».
А це знаменита «Венера, яка зав’язує очі Купідону». Тіціан написав її також у старості. На той час став більше уваги приділяти краєвиду. Відомо, що в цій картині він зафарбував жіночу фігуру. Так більше простору залишилося для зображення заходу сонця.
Серед експонатів полотно «Любов небесна й Любов земна», а також копія картини «Три пори людського життя». Тут Тіціан теж відбив свої поетичні міркування про швидкоплинність людського життя. Але тоді він був молодим і писав в іншій манері.
[Франческа Каппеллетті, директор галереї Боргезе]:
«Задум картини “Три пори людського життя” повторюється в “Німфі й пастуху”. У центрі обох полотен закохані. Але порівнюючи картини, бачимо різницю у стилі й особливо в тому, як мислив молодий Тіціан і як мислив зрілий художник».
Тіціан Вечелліо був майстром епохи Високого й Пізнього Відродження. Він народився приблизно 1490 року. Став найкращим живописцем Венеції, коли йому ще не було й 30-ти. Художник помер у 86 років від чуми.
Виставка в галереї Боргезе триватиме до 18 вересня.
Коротке посилання на цю сторінку: