Один з авторів проєкту — інструктор із дайвінгу Луїс Муно. 30 років він спостерігав, як гинули рифи, а риби дедалі меншало. Три роки тому вирішив діяти. Зібрав команду однодумців із дайверів і школярів.
[Луїс Муно, дайвер]:
«Через різке похолодання, шторм чи туристів, які не знають (про корали) і ходять по них, корали постійно ламаються. Деякі відламані гілки виживають, але ті, що впали на пісок, гинуть».
Дайвери обстежують морське дно й збирають уламки коралів. Потім там, у воді, розвішують їх на конструкції у вигляді дерева. Вона, до речі, зроблена зі старих пластикових труб.
Майже всі підвішені корали виживають і швидко ростуть. Зараз у цьому підводному розпліднику 400 коралових гілочок. Коли вони будуть досить великими, їх прикріплять до рифу.
[Луїс Муно, дайвер]:
«За рік ними можна буде заселити риф завдовжки 60–80 метрів».
Проєкт вимагає багато часу, сил і терпіння. Але дайвери хочуть залишити дітям та онукам здорові коралові рифи.
[Садьєр Гіларте, дайвер]:
«Для нас це не робота, а саме життя. Ми не спимо, шукаємо способи, як допомогти. Ми розповідаємо про це школярам і вчимо їх любити океан і коралові рифи».
Команда дайверів працює на північному узбережжі провінції Матансас. Коралові рифи тут невеликі, але їх багато.
Коротке посилання на цю сторінку:
