Але результат не тішить ні його, ні ще чотирьох членів його команди. Після виснажливого плавання кожен принесе додому лише 40 тисяч шрі-ланкійських рупій. Це коло 123 доларів.
[Антон Фернандо, рибалка]:
«Ще до того як ми повернемося додому, ми вже знаємо, що цього не вистачить, щоб сплатити за світло, воду, навчання та їжу».
Острівна держава, де живе 22 мільйони осіб, бореться з найбільшою, відколи здобула незалежність у 1948 році, економічною кризою. Через COVID-19 і неефективне управління державними фінансами зменшуються валютні резерви.
Минулого тижня центробанк заявив, що призупиняє погашення частини свого зовнішнього боргу й чекає реструктуризації.
А місцеві рибалки тим часом намагаються втриматися на плаву.
[Ерман Кумара, голова Руху солідарності з рибалками]:
«Із соляркою справді все складно. А ще рибалкам треба багато їжі для перебування в морі. Плавання може тривати місяць чи півтора».
На рибальство припадає лише 1,3 % економіки Шрі-Ланки. Проте галузь забезпечує роботою десяту частину населення, а годує ще більше.
[рибалка]:
«Маємо великі проблеми. Ми їмо лише один раз на день. Харчі купити теж дуже важко. Ми не маємо сухого молока для дітей, а також предметів першої потреби. Яке в нас майбутнє? Таке відчуття, що ми помремо з голоду».
Шрі-Ланка експортує морепродукти до кількох країн, зокрема до США, Великої Британії, Китаю та Японії. Це коло 8 % її сільськогосподарського експорту.
Коротке посилання на цю сторінку:
