Гра на піаніно — ідеальне хобі для тих, хто застряг удома під час пандемії. І це не просто припущення. Статистика показує, що у Великій Британії попит на ці інструменти значно зріс.
Це посприяло національній індустрії, яка останніми роками занепадає. Якщо на піку популярності піаніно в країні було понад 350 майстерень із традиційного виробництва цих інструментів, то нині залишилася лише одна в Йоркширі.
[Адам Кокс, виконавчий директор фірми ― виробника піаніно]:
«Треба докласти багато зусиль, щоб виготовити піаніно. І це неможливо зробити лише за допомогою точних вимірювань. Іноді слід просто використовувати відчуття, дотики. У цьому й полягає мистецтво створення піаніно. Це 200 років традицій і знань. Неприпустимо навіки це втратити».
Невелика команда майстрів зберігає таємниці створення інструмента в приміщенні колишнього ангара. Кожне піаніно роблять вручну. На те, щоб з’єднати всі деталі й натягнути 230 струн, іде коло п’яти місяців.
[Фелікс Домбі-Волкер, виробник піаніно]:
«Я працюю тут менш як рік. Це третє піаніно, на якому я натягую струни, хоча загалом працював із 5–6 інструментами на різних стадіях виробництва. Просто дивовижно споглядати процес створення від початку до кінця».
Щойно всі молоточки готові й усі струни натягнено, інструмент під’єднують до машини, яка перевіряє механізм на міцність, натискаючи на кожну клавішу по 5000 разів.
Джеймі Каллум — відомий джазовий виконавець, а також один із найпопулярніших у Великій Британії піаністів. Він зустрівся з командою майстрів і назвав їхню роботу мистецтвом.
[Джеймі Каллум, піаніст]:
«Приходить відчуття музики в інструменті, який зроблено з дерева й металу, у якому одні деталі б’ють по інших. Це прекрасний механізм, створений руками людини».
Коротке посилання на цю сторінку:
