В італійському регіоні Лаціо настала гаряча пора збору врожаю оливок.
Кожен жовтень і листопад на ці пагорби приїжджають сотні сезонних робітників. Вони збирають сировину, із якої згодом зроблять «рідке золото» Італії — оливкову олію.
Ця олія популярна завдяки своїм властивостям. Її додають майже до кожної страви місцевої кухні.
Зазвичай італійську олію експортують до всіх куточків світу. Однак цього року наснагу під час збору врожаю змінила тривога. Виробники кажуть, що через пандемію шляхи постачань дуже порушено.
[Паоло Маріані, президент Асоціації виробників оливкової олії]:
«Торік ми зробили 320 тисяч тонн олії. Цього року обсяг зменшився на 30 %. Він коливається в межах 230‒250 тисяч тонн».
Цієї пори року біля оливкового преса зазвичай збираються фермери, які приносять свою продукцію, щоб витиснути олію. Для місцевих жителів це приємний час, коли можна поспілкуватися й відзначити кінець сезону. Але цього разу приходити можна тільки по черзі.
[Альфредо Кантамерлі, виробник оливкової олії]:
«Процес віджимання оливок змінився, атмосфера вже не святкова. Зазвичай тут велелюдно. Можна зібратися, подивитися, у кого які оливки. Але тепер за гігієнічними нормами за раз може прийти лише одна людина».
Однак проблеми на цьому не закінчилися. На тлі нової хвилі пандемії влада Італії розпорядилася, щоби бари й ресторани зачинялися о шостій вечора. Туристичну індустрію теж обмежили.
Як наслідок, попит на оливкову олію значно зменшився, і великі її запаси й далі зберігаються на складах. Водночас цей продукт має короткий термін придатності, але покупців поки не знайшли.
Коротке посилання на цю сторінку:
