Відродити вирощування пшениці в Тунісі — таке завдання поставив перед собою фермер Хасан Четуї. 2000 років тому цей регіон уважали житницею Стародавнього Риму. Він давав імперії понад половину всього зерна.
Нині Туніс пшеницю імпортує. Багаторічна посуха висушила водойми, і виростити зернові дуже важко.
Хасан вирішив провести експеримент. Він сіє старі сорти пшениці, які тут використовували сотні років.
[Хасан Четуї, фермер]:
«Це місцеве зерно пшениці під назвою “зінуба”. Воно придатне для їди. Зазвичай таке зерно добре переносить посуху й пристосовується до різної погоди».
Фермер каже, що цей сорт сіяли його пращури. Зерно передав йому батько. Таку пшеницю можна вирощувати щосезону, тобто чотири рази на рік. Це означає, що не доведеться покладатися лише на літній урожай.
Хасан також купив кілька сортів у туніському банку генів насіння. До того ж зібрав зерно старих сортів в інших фермерів, які теж отримали їх у спадок.
[Хасан Четуї, фермер]:
«Моя головна мета — повернути у використання місцеве зерно, якого більше немає ні в магазинах, ні деінде».
Деякі експерти поставилися до експерименту скептично. За їхніми словами, сучасні сорти пшениці дають урожаї набагато більші, ніж старі. Утім, фахівці не заперечують, що в деяких регіонах та за певних умов місцеві сорти ростимуть ліпше.
Хасан із цією думкою згоден і готовий ризикнути.
Коротке посилання на цю сторінку:
