Одна зі старовинних церков Мехіко опинилася в епіцентрі міграційної кризи. Тисячі мігрантів використовують її як перевалковий пункт на шляху на північ, до США.
На території церкви Богоматері Самотності розмістилося наметове містечко. Місцеві жителі — вихідці з різних країн Латинської Америки, переважно з Венесуели та з Гаїті.
Удень у церкві XVII століття, збудованій за часів конкістадорів, збираються парафіяни. А вночі до неї заходить до 1300 мігрантів, щоби пережити чергову ніч.
[Беніто Хав’єр, служитель церкви]:
«Ми брали до 1300 мігрантів. Завжди по різному. Нині 600–700 осіб. Але в деякі дні їх більше».
Прогулянка наметовим містечком дає уявлення про те, у яких умовах живуть люди. Маленькі діти граються на землі біля відкритого вогню, на якому готують їжу. Тут же мігранти миються та стрижуться.
Деякі з цих людей чекають на прийом у посольстві США. Сподіваються дістати легальний дозвіл на в’їзд.
[Девід Родрігес, мігрант із Венесуели]:
«Ми чекали три місяці. Живемо в поганих умовах. 20 осіб в одній кімнаті, жодної приватності. Води немає, усюди щури. Жахливо. Скрізь сморід».
Мігрантський табір виник два місяці тому. Багато мігрантів каже, що їх пограбували, деякі розповідають про напади.
[Соранджель Фермін, мігрантка з Венесуели]:
«Процес дуже довгий. Ми тут уже три місяці. Реєструємось у додатку. Але на зустріч потрапити складно. Ми потерпаємо від дощу, різних проблем: дітей викрадають, жінок гвалтують. Це дикі джунглі».
Церква розташована за кілька хвилин їзди від центру міста.
Коротке посилання на цю сторінку:
