На схилі льодовика в долині Хунза, що на півночі Пакистану, Тарік Джаміль вимірює рух льоду та робить фото. Пізніше на основі даних датчиків та камер він складе звіт. Це має критичне значення для його села, що за годину ходьби звідси.
Місія чоловіка — тримати в курсі свою громаду з 200 сімей, яка живе в горах Каракорум. Людям дедалі більше загрожує нестабільність озер, що утворилися через танення льодовика.
Коли озера переповнюються або їхні береги стають ненадійними, стається прорив, який спричинює смертоносну повінь. Такі катастрофи змивають мости й будівлі та знищують родючі землі в районі гір Гіндукуш, Каракорум та Гімалаї, що перетинаються на півночі Пакистану.
Як свідчать дослідження, до кінця століття гімалайські льодовики втратять до 75 % своєї криги.
[Тарік Джаміль, місцевий житель]:
«Тут буде встановлено сучасні пристрої системи раннього оповіщення, дані роботи якої можна буде бачити на мобільних телефонах та в інтернеті».
Це село розташоване серед гір та льодовиків над зеленими рівнинами, де пасуться яки. Біля підніжжя льодовика Даркут, що неподалік, лежить глибоке озеро.
[Мусафір Хан, місцевий житель]:
«1978 року льодовик був тут… Ми гуляли ним і навіть пасли на ньому худобу».
Науковці також вивчають ступінь танення льодовика.
[Мухаммад Ясін, дослідник]:
«Ми прогнозуємо, що цей льодовик розтане, й озеро збільшуватиметься з кожним роком».
Багато родин живуть тут уже по 400 років за рахунок худоби та фруктових полів, оточених високими горами. Багато хто каже, що переїхати із села, де поховані всі предки, не можуть.
[Техзіб, місцева жителька]:
«Ми дуже прив’язані до цього дому, у якому живемо 50–100 років. Якщо катастрофа зруйнує цей будинок, ми переїдемо до іншого місця. Але тоді нам стане дуже сумно».
У Пакистані спостереження ведуть завдяки спеціальній програмі ООН. У її межах встановили гучномовці для попередження, а також бар’єри з каменю та дроту, які вповільнять потік води в разі прориву.
Коротке посилання на цю сторінку:
