На цей ринок у столиці Уганди переважно приходять, щоб знайти одяг секонд-генд. Його любить і середній клас, і найбідніші, бо так якісні й фірмові речі можна купити за безцін.
На ринку велика конкуренція. Торговці сидять за купами одягу та закликають покупців.
[Тадео Валусімбі, продавець]:
«Навіть якщо хтось має менш як долар, він може піти звідси з одягом».
Уживаний одяг, який везуть із Європи до Африки, за обсягами давно перевищив на континенті власне виробництво.
Це багатомільйонний бізнес. Й останніми роками він викликає в африканців дедалі більше невдоволення, бо не лише гальмує власне виробництво, а й прискорює забруднення довкілля.
Президент Уганди ще влітку оголосив, що заборонить завозити секонд-генд. Раніше таке радили лідери Бурунді, Конго, Кенії, Руанди та інших країн.
В Уганді можлива заборона зчинила серед торговців паніку. Для них це буде катастрофою. У бізнесі працюють тисячі людей, які продають одяг на придорожніх ятках і в магазинах торгових центрів.
[Глен Калунгі, продавець секонд-генду]:
«Я продаю цей одяг моделям — ми співпрацюємо з модельним агентством. Їм до вподоби мої речі. Тож вони дають мені більше грошей, щоб я пішов сюди й купив більше».
Продавці — проти жорсткої заборони.
[Тадеуш Мусоке, голова Асоціації торговців секонд-гендом Уганди]:
«Якщо уряд хоче заборонити такий одяг, нехай це буде поступовий процес, щоб торговці підготувались і не втратили грошей».
Щороку майже половину експорту ношеного одягу з ЄС везуть до Африки. Водночас підрахували, що 50 % речей не придатні для носіння.
Коротке посилання на цю сторінку:
