Жителі марокканських сіл, зруйнованих унаслідок землетрусу, намагаються вижити серед руїн. Багато хто втратив не лише майно, а й родичів.
Наприклад, ця 19-річна студентка Іман Аїт Саїд. Коли сталося лихо, вона була в університеті далеко від свого села. Під час землетрусу загинули десять її родичів, серед них і 12-річний брат.
[Іман Аїт Саїд, жителька Марокко]:
«Мій брат був дуже добрим хлопчиком. Усі сусіди його знали й гірко плакали, коли він загинув».
Дівчина каже, що її брат добре навчався в школі, і за два дні до землетрусу приніс додому книжки для навчального року.
А інший родич розповів, як знайшов її брата після лиха.
[Ібрагім Аїт Саїд, житель Марокко]:
«Я дістав його звідси. Він лежав. Коли він спав, на нього впало каміння, цегла й дерев’яні бруси із сусіднього будинку. Через це він і загинув».
Землетрус був силою 6,8 бала за шкалою Ріхтера. Найбільше він зачепив села, що в Атлаських горах. Загальна кількість загиблих наближається до трьох тисяч. Понад 5500 осіб поранено.
Це найсмертоносніший землетрус у Марокко з 1960 року, а також найсильніший із початку минулого століття.
До країни й далі доставляють гуманітарну допомогу. Також тривають пошуково-рятувальні операції. Утім, шансів вижити вже небагато. Експерти кажуть, що в гірських районах будинки зведені з глинобитної цегли й дерева. Такі конструкції під час обвалення рідко залишають кишені з повітрям, у яких можна дочекатися рятувальників.
Коротке посилання на цю сторінку:
