Того вечора п’ятниці свято просто неба змусило майже всіх у цьому селі вийти з дому. Це врятувало людям життя, адже підземні поштовхи перетворили їхні глиняні будинки на руїни.
Тут постраждала лише одна людина. Це восьмирічний хлопчик, якому на голову впав камінь.
Майже через тиждень після лиха наречений Мохаммед, який живе в сусідньому селі, згадує, як хвилювався за свою майбутню дружину Хабібу.
[Мохаммед Будад, наречений]:
«Зв’язку не було, я не міг їй додзвонитися. Щоб зателефонувати, треба було піднятися на вершину гори. Я не знав, за кого хвилюватися: за наречену чи родичів. Усі пішли з дому».
Батько нареченої каже, що на передвесільних гуляннях було понад 600 осіб. Для них установили навіс. Тепер його використовують як укриття для тих, хто втратив житло.
[Мохамед Аджир, батько нареченої]:
«Зараз ми живемо та спимо із сім’ями на вулиці, у холоді. Надіємося, чиновники допоможуть нам чим завгодно: рушниками, їжею чи ще чимось».
Жителі обох сіл тепер діляться мізерними запасами продуктів та інших речей, сподіваючись на допомогу. Особливо враховуючи, що невдовзі має похолодати.
Цей землетрус став найсмертоноснішим у країні за десятки років. Кількість загиблих уже наближається до трьох тисяч.
Водночас король Марокко Мохаммед VI відвідав лікарню в Марракеші й поговорив із потерпілими.
Монарх також здав кров і подякував Іспанії, Катару, Великій Британії та Об’єднаним Арабським Еміратам за допомогу.
Марокко не прийняло допомоги від Італії, Бельгії, Франції та Німеччини, бо вирішило брати підтримку лише від держав, з якими має тісні відносини.
Коротке посилання на цю сторінку:
