Табун здичавілих коней живе на горі Столові, що на південному заході Сербії. Це нащадки тварин, яких пів століття тому привозили влітку на гірські пасовища, щоб зекономити корм.
[Славолюб Ніколич, фермер]:
«Це почалося 50 років тому. Їх привозили щороку. Згодом стали залишати на літо й зиму. Коні жеребилися. Вони витривалі. Розмножувалися. І так тривало роками».
Коні здичавіли й тепер блукають горами. Вони належать до боснійської породи, а ще є помісь з угорською породою ноніус. Вони відрізняються міцним здоров’ям.
Узимку фермер підгодовує коней кукурудзою, морквою та яблуками, а влітку поливає водою. Приїздить раз на тиждень чи раз на місяць — залежно від погоди.
[Славолюб Ніколич, фермер]:
«Улітку простіше, а взимку дещо важче. Та коні знають, що робити, тож проблем немає. Вони риють копитами землю (у пошуках трави), ховаються в ущелинах і місцях, захищених від вітру. Вони знають місцевість, кожен схил, кожен камінь».
Коні живуть довго — коло 35 років. Умирають або через напад хижаків, або від старості.
Тварин уже пробували повернути в долину, та зазвичай вони тікають і повертаються в гори. Але якщо туристи пригостять їх морквою чи яблуком, вони не відмовляться.
Останніми роками через модернізацію сільського господарства коней у Сербії розводять менше. 1975 року в країні було 290 тисяч коней, а 2021-го їх лишилося приблизно 14 тисяч.
Коротке посилання на цю сторінку:
