Він долучився до маршів у Шанхаї. Тоді тисячі людей у всій країні виходили на небачені раніше акції протесту, вимагаючи скасувати сувору ізоляцію і тримаючи в руках чисті аркуші паперу.
Хуан розповідає, що спочатку марші проходили спокійно, та згодом почались арешти.
[Ічен Хуан, учасник антиковідних протестів]:
«Мене перевернули, і моє підборіддя опинилося на землі, на асфальті. Мої туфлі й окуляри загубилися на вулиці Середнє Урумчі. І ця хвилина була найстрашнішою в моєму житті».
Хуана посадили біля поліційного автобуса. Він каже, що бачив, як поліція била протестувальників, зокрема дівчат. Тоді в хаосі йому вдалося втекти. Після цього він сидів удома й боявся вийти, доки не отримав німецької візи й не виїхав із країни.
Тепер зрозумів, що мовчати більше не може.
[Ічен Хуан, учасник антиковідних протестів]:
«Під час суворого карантину в Шанхаї нас позбавили людської гідності. Це був болісний досвід. Ми не мали їжі, майже три місяці не могли вийти з квартир. Влада нас обдурила. Казала, що зачинить на три дні, а зрештою це тривало майже три місяці. Під час ізоляції померло багато людей».
Правозахисники зазначають, що після протестів у десятках міст Китаю поліція допитала й затримала багатьох учасників.
Скільки протестувальників досі ув’язнено, невідомо. Влада Китаю офіційно протести не прокоментувала. Але Сі Цзіньпін на зустрічах із європейськими лідерами зазначив, що за ними стоять «розчаровані студенти».
Коротке посилання на цю сторінку:
