Дресировані щури працюють у 21 медцентрі міста Дар-ес-Салам, що в Танзанії, і допомогли врятувати чимало людей. Зі слів науковців, діагностика за допомогою гризунів часто буває ефективнішою за звичайні лабораторні дослідження.
[Джозеф Сока, дослідник]:
«Аналіз за допомогою щурів підходить і для пацієнтів із ВІЛ. Тобто гризуни легко виявляють туберкульоз у таких людей, а стандартні методи, зокрема молекулярно-генетичний, не завжди ефективні».
На навчання щурів іде дев’ять місяців. Спочатку гризунів приручають. Потім дресирують, даючи їм понюхати кілька зразків. Над тими, де є патогенні бактерії, щури ненадовго зупиняються.
[Дхавал Шах, дослідник]:
«У щурів 50 % слизової оболонки покрито нюховими рецепторами, а в людей — коло п’яти відсотків. Це означає, що щури мають дуже чутливий нюх і добре вловлюють різні запахи».
Ще один плюс у діагностиці за допомогою таких живих лабораторій — швидкість. Звичайні методи дають змогу зробити аналіз за дві години, але іноді на це потрібні дні. Пацюк за дві години тестує 50 зразків.
В африканських країнах, де погано розвинена система охорони здоров’я, багато хворих на туберкульоз. Приміром, у Мозамбіку у 2018 році ним заразилося понад 160 тисяч осіб. На думку вчених, гризуни можуть посприяти розв’язанню проблеми.
Науковці надіються, що невдовзі ВООЗ схвалить діагностику за допомогою щурів. Для цього треба, щоб гризуни виявляли хворобу з 90-відсотковою точністю. Давнє дослідження показало лише 75-відсоткову точність, але в ньому були недоліки. Фахівці їх урахували й тепер планують провести нове тестування.
Коротке посилання на цю сторінку:
