Наприклад, тут тчуть пашміну — елітний кашемір найвищої якості. Індієць Гулам присвятив цьому ремеслу 20 років, але заробляє мало — п’ять доларів за день.
[Гулам Набі, ремісник]:
«Хоча ми докладаємо багато зусиль і старанно працюємо, але не отримуємо належного. Величезний прибуток іде до посередників».
Понад 250 тисяч людей у Кашмірі заробляють на життя ремеслами, і всі вони в такій ситуації. Крім проблем із посередниками, торгівлі заважають дешеві товари з Ірану й Китаю. До того ж фабричні вироби часто видають за ручну роботу.
Влада Кашміру хоче виправити цю ситуацію за допомогою нового проєкту.
[Мехмуд Шах, голова місцевої асоціації ремісників]:
«Ми намагаємося прямо зв’язати майстрів із покупцями. І немає ліпшого способу, ніж “ремісниче сафарі”. Люди приходять до майстерень і бачать, як народжуються ремісничі вироби. Іноді покупці навіть не підозрюють, наскільки це складна праця».
Новий туристичний маршрут рекламують через соціальні мережі. Сардар раніше був діджеєм, а тепер став блогером і бере участь у проєкті «Ремісниче сафарі».
[Сардар Насір Хан, блогер]:
«Мій найновіший відеоролик із майстерні з виготовлення шалей набрав понад 300 тисяч переглядів. Люди мене запитують, де цей ремісник, що ще робить і як його знайти».
Кашмір відомий гарними килимами, меблями і прикрасами з деревини волоського горіха, мідним посудом та іншими виробами ручної роботи. Недавно Срінагар увійшов до «Мережі творчих міст» ЮНЕСКО. Місцеві майстри надіються, що цей статус допоможе зберегти їхні ремесла для майбутніх поколінь.
Коротке посилання на цю сторінку: