Почувши, що він отримав одну з найпрестижніших нагород у науковому світі, директор Інституту еволюційної антропології Товариство імені Макса Планка, що в Лейпцигу, спочатку подумав, що це розіграш.
[Сванте Паабо, лауреат Нобелівської премії з фізіології]:
«Спочатку я подумав, що це якийсь жарт, що це моя дослідницька група вигадала такий складний розіграш. Але це звучало дуже переконливо, просто важко було перетравити».
Фізіологія або медицина — це перша дисципліна, у якій оголошують лауреатів під час нобелівського тижня. Комітет побачив заслуги Паабо в тому, що він розробив методи, які дають змогу отримати ДНК із кісток віком тисячі й десятки тисяч років.
Він секвенував увесь геном неандертальця, щоб виявити зв’язок між зниклими типами людей і сучасними.
Він також виявив існування невідомого раніше типу людей, яких назвали денисівцями. Зробив він це, використавши фрагмент мізинця завбільшки два рисові зернятка віком 40 тисяч років. Його виявили в Сибіру.
[Сванте Паабо, лауреат Нобелівської премії з фізіології]:
«Тепер маємо деяку можливість повернутися в минуле й фактично простежити генетичну історію і генетичні зміни, які сталися з плином часу. Ми наче проводимо розкопки в геномі людини».
Зі слів Паабо, його метод дав змогу з’ясувати, що під час пандемії COVID найбільший чинник ризику серйозно захворіти й навіть померти від вірусу перейшов до сучасних людей від неандертальців.
Тим часом учений жартує, що витратить грошову премію — 900 тисяч доларів — на ремонт своєї дачі.
Коротке посилання на цю сторінку:
