Зараз їй за 80. Вона любить виконувати народні танці, а ще дуже талановито прикрашається традиційним намистом і нарядами.
У молодості Естер починала з розфарбовування хатин і будівель геометричними візерунками. А потім узяла за основу техніку ндебеле, якій багато поколінь. Поступово вона здобула славу у світі малювання.
Сьогодні вважає своєю головною місією зберегти культуру народу в ПАР.
[Естер Махлангу, художниця]:
«Я думаю про дітей. Хотілося б, щоб вони навчилися малювати, як я, щоб знали історію свого народу ндебеле».
Сині, жовті й рожеві трикутники перетинаються й переплітаються, утворюючи на стіні хитромудрий візерунок. Її роботи впізнавані.
[Естер Махлангу, художниця]:
«Я не маю улюбленої роботи. Гадаю, усі будинки, які я розмалювала, красиві. Спочатку, коли тільки починаєш і припускаєшся помилок, роботи здаються не дуже гарними».
Міжнародний успіх Махлангу дав їй змогу побудувати комплекс із кількох будівель, зокрема галерею і готель. Усі прикрашені за її ескізами.
[Рузі Раскі, кураторка галереї в Йоганнесбурзі]:
«Що примітно в роботах пані Естер, то це, безумовно, кольори й те, як вона може симетрично їх оживити».
Сьогодні Махлангу більше не малює. Але й далі популяризує культуру ндебеле для майбутніх поколінь.
Коротке посилання на цю сторінку:
