Саме вони стали причиною подорожі. Учені перевірять свій винахід у польових умовах. Вони першими у світі розробили спеціальне чорнило на водній основі для виробництва тонкоплівкових фотоелектричних елементів.
На відміну від звичайних сонячних батарей, вони легкі та гнучкі. Їх можна скрутити в рулон і взяти із собою.
Під час подорожі дослідники перевірять, як панелі заряджатимуться в різних умовах, наприклад, коли хмарно.
[Пол Дастур, голова проєкту Charge Around Australia]:
«Це ідеальний випробувальний стенд. Він дасть нам інформацію про те, наскільки ефективна ця технологія в різних віддалених місцях, приміром у космосі».
Панелі друкують на звичайному 3D-принтері. Фарбу наносять на термопластик. Виходить швидко й дешево. Квадратний метр коштує сім із половиною доларів США.
Такі панелі стануть у пригоді в зонах стихійного лиха, де є перебої з електроживленням. Ще їх можна використовувати на МКС або взяти із собою в політ на Марс. У звичайному господарстві вони теж знадобляться. Їх можна постелити на дах чи прикріпити до стіни. Водночас учені кажуть, що панелі ефективні, навіть якщо сонячне світло не падає на всю поверхню. Дослідники надіються, що їхній винахід використовуватимуть і в автомобілебудуванні.
Подорож Австралією триватиме 84 дні. «Тесла» проїде 15 тисяч кілометрів. Із собою вчені взяли 18 сонячних панелей. Довжина кожної — 18 метрів.
Коротке посилання на цю сторінку:
